НЕДІЛЬНА ШКОЛА ДЛЯ ДОРОСЛИХ
(два класи)
КАТЕХИЗАЦІЯ
КАТЕХИЗАЦІЯ – “постійний процес входження в таїнство Церкви”
“Кожна особа індивідуально, але також як член спільноти повинна розвиватись і випробовуватись”
(Післясинодальне Апостольське Повчання VERBUM DOMINI, 87 Святіший Отець Венедикт XVI)
Слуга Божий Митрополит Андрей Шептицький звертаючись до духовенства так промовляв:
«Катехизація - це перший і рішучо найважніший обов`язок душпастиря. Хто його не сповняє, йому можна слушно зробити закид цілком не совісного душпастирування. Хто, відповідно, дбає про молодь шкільну і виховує її на добрих християн, цей заслуговує на всяке признання» (1901р.,січня 30, Крехів, Пастирське послання Митрополита Андрея до духовенства).
У своєму листі до духовенства, монашества і усіх вірних Української Греко-Католицької Церкви Блаженіший Святослав говорить: «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом». Глава Греко-Католиків підкреслює, «що кожен віруючий має обов’язок щоразу глибше пізнавати правди святої віри протягом усього свого життя, а духовенство не має права уникати обов’язку навчати віри своїх вірних не лише проповіддю, але й катехитичним служінням. Коли йдеться про катехизацію, то в нашому розумінні – це постійний процес входження в таїнство Церкви, який стосується не лише дітей, які готуються до прийняття Святих Таїнств. Постійна і безперервна у віковому сенсі катехизація дітей, молоді, дорослих
і старших – необхідна умова живої парафії».
Найголовніше, це не є нова справа для Церкви, не є нова справа для нашої парафії і не є нова справа для вас, дорогі читачі. Катехизація - це виховання у вірі як дітей, молоді, так і дорослих, що охоплює систематичне й цілісне пояснення християнського вчення.
Етимологія слова. Слово Катехизм, або Катехизис походить від грецького слова κατήχησις (і латинського catechismus). Ужиток в українській мові цього терміна, доказує, що на українську богословську мову впливали грецькі і латинські церковні традиції. Слово катехизис типове для православних, а катехизм — для католицьких кіл. Необхідно зрозуміти, що, крім традицій вживання, терміни катехизис і катехизм не мають жодного елементу доктринально-семантичних розбіжностей між собою. Святе Письмо запозичило багато слів із грецької мови. У Новому Завіті слово katechejn було вжите Св. Лукою та Св. Павлом і мало значення усного навчання, переказування чогось іншим.
Подаємо похідні слова, які часто використовуємо на практиці: катехит — учитель правд віри; катехумен — той, хто приймає навчання правд віри (переважно перед хрещенням); катехуменат — період тривання або інші організаційні чи формативні елементи такого навчання (переважно перед хрещенням); катехизація, катехизування — процес такого навчання; катехитика — наука-теорія про навчання правд віри; катехизм — книга, що подає навчання Церкви про правди віри.
Катехитичне служіння є спільне діло, покликане Богом яке благословляється і звершується церквою. Разом можемо виконати поставлені завдання, які диктує нам сучасність переосмислюючи, відповідаючи та перемінюючи через незамінну Божу благодать наше людське буття.
“Предвічний Боже, зішли на нас з високого неба твою Святу Мудрість, просвіти нею наші уми. Нехай Божа Мудрість поведе нас дорогами правди...”, — Митрополит Андрей Шептицький.
о. Ігор (Головко)
***
Що дає катехизація дорослим?
Щоб відповісти на це запитання, спробуємо проаналізувати деякі життєві історії: перша – з життя однієї жіночки, яка після деякого часу життя у шлюбі сказала: «Коли я виходила заміж за свого чоловіка, він не пив, не палив, не говорив поганих слів, а тепер, після кількох років спільного життя, він і палить, і п’є, і матюкається…». Для багатьох цю проблему можна звалити на дружину, яка «зіпсувала чудового молодця…», на «тяжке життя».
Розглянемо інший життєвий випадок. У молодому віці дівчина була порядною, чесною особою, але з часом стає грубою, хитрою, підступною людиною. Виникає слушне питання: «Що сталося з людиною?» Знову хочеться багатьом «перекласти вину» на: «життя», «працю», «друзів», «невдалий шлюб». Ще іншим взагалі захочеться наклеїти на особу ярлик «пороблено», треба шукати когось, хто зможе відробити. Але вся справа виглядає набагато складніше: нема благословення Божого. Звідки ми його можемо взяти? Як його зберегти?
Коли Христос надоумлював фарисеїв, то сказав, що кожен гріх проститься людині, а гріх проти Святого Духа не проститься (Лк. 12,10). Противитися Святому Духову – це опиратися натхненню Святого Духа, противитися добру, справедливості і правді, особливішою провиною є упиратися пізнанню правд християнської віри.
Як у нашому житті ми можемо противитися Святому Духові? Кожна людина отримує в дар від Бога віру, і цей дар вона має проростити, як маленьке зерно. З малого зерна виростає велике дерево, або це зерно гине. Так само і наша віра: якщо вона не росте, то «загниває». Якщо людина не піднімається дорогою досконалості, то котиться вниз (тут можна порівняти слова Ісуса Христа про того, хто поклав руку на плуг і оглядається назад (Лк. 9,62)). Від цього падіння не застрахований ніхто. Кожен, хто не стає на шлях поглиблення своєї віри, тобто вдосконалення життя вірою, той неминуче у духовному житті втрачає свої чесноти. Цей процес людина може навіть не вгледіти, але він, на жаль, існує. Єдиний спосіб його уникнення – не противитися Святому Духові у пізнанні Божих істин і втіленням цих знань у життя. Без цього не можемо розраховувати на Божу опіку і Боже благословення у повній силі.
Над постійним поглибленням віри Божого люду в нашій Церкві зобов’язаний дбати єпископ, разом із своїми помічниками священиками і катехитами, через катехитичне навчання.
Дорогі дорослі, ми маємо від Бога поручений талант – нашу віру. Від нас залежить, чи ми його закопаємо, чи помножимо. Тому не шкодуймо часу на катехизацію і молитву, бо час, присвячений справам Божим, вам сторицею окупиться: щасливим життям у сім’ї, добрим вихованням дітей, реалізацією себе у житті. Але найбільший дар, який отримаєте, – це зближення з Богом. Нехтування цими можливостями може перекреслити вам щастя вже тут на землі і навіть може комусь коштувати вічності… Слушно кажуть, що: «вчасно викладений катехизм з однієї сторінки, у майбутньому може замінити цілий наряд поліції». Скільки сьогодні навколо нас тих, які мають розбиті сім’ї, зранені серця, зазнають зневаги від власних дітей, мають проблеми з алкоголізмом, наркоманією чи ігроманією. А все через те, що своєчасно не навчилися вибирати правдиві цінності, бо… лінувалися.
Дорогі батьки, ви маєте більше змоги, аніж катехити, передати віру вашим дітям, бо ви з ними проводите більше часу; але якщо самі її не будете мати, то не зможете передати цього майбутнім поколінням. Від вашого життя залежить, чи діти будуть жити християнськими вартостями, чи тими "вартостями", які пропонує світ. Бо діти будуть більше дивитися на приклад вашого життя, а не на слова. Тому живіть самі християнськими цінностями, станьте на шлях поглиблення віри, якщо не у церкві, то маєте обов’язок це робити вдома: присвятіть хоча б півгодини на тиждень для читання Святого Письма і вивчення катехизму. Якщо самі будете вивчати свою віру, то пам’ятайте, що для зростання у вірі (через катехизацію) краще, щоб були особи, зрілі у ній або катехити, яким Церква доручила важливу місію, бо самому можна вчинити багато помилок.
Примітка:
При нашому храмі можна записати дітей на різні вікові групи катехитичної школи, починаючи від 3 років.
Для катехизації молоді і дорослих теж існує катехитична школа:
Щонеділі, після завершення Божественної Літургії, прийти за адресою:
м. Кам'янське
вул. Звенигородська б. 12а, кв. 74
(це неподалік від храму, кілька хвилин пішки)
Телефон: +38 098 20 80 911
бр. Леонід, катехит
Джерела:
Преображення ГНІХ
КАТЕХИТИКА-І
