«Життя вимагає від нас великої відваги, розсудливості та обережності. Іноді нам нав’язують чуже сприйняття, і ми стаємо заангажованими. Не варто поспішати і вирішувати питання нагально, щоб не стати "дешевим героєм". Коли людина пізнає ситуацію глибше, вона може прийняти зважене рішення», - таку думку висловив Блаженніший Любомир, відповідаючи на запитання про те, як в сучасній Україні працювати на державній службі і при цьому бути успішним та зберегти християнські цінності, поставлене йому в Києво-Могилянській бізнес-школі в грудні 2010 року.
Пригадуємо, що зустріч Блаженнішого Любомира з українськими управлінцями пройшла у форматі відкритої розмови "business talk", яку провів декан kmbs Олександр Саврук. Під час зустрічі обговорювали тему "Бізнес та духовні цінності".
Відповідаючи на запитання про роль жінки у сучасній сім’ї, Блаженніший відзначив, що роль жінки – бути матір’ю. «Сьогодні жінка дуже часто з різних причин – чи потреби, чи охоти, - працює за межами рідного дому. Часом це справді потрібно, а часом лише для певного самозадоволення. Приготувати їжу і прибрати в хаті може хтось інший, але, на мою думку, головним завданням жінки є виховання дітей. Доручати виховання дітей комусь іншому недобре. Мати є тією особою, яка відповідає за майбутнє щастя своїх дітей», - наголосив Блаженніший Любомир.
Відтак управлінці поцікавилися, як Церква ставиться до участі жінки у бізнесі, на що він відповів: «Я не бачу особливої різниці у ролях жінки і чоловіка у бізнесі. Є здібні підприємливі люди як серед чоловіків, так і серед жінок. Хто має здібності, бажання і Божий дар, нехай працює. Те саме й у політичному житті. Тут немає особливої потреби розрізняти стать, але немає сумніву, що є певна різниця у підходах до політики і бізнесу в жінки і чоловіка. Це цілком природно, але абсолютно не перешкоджає бути хорошим політиком чи підприємцем».
Любити себе з християнської точки зору стало натупним питанням, над яким застановився Блаженніший. Він зокрема сказав: «Любити самого себе не означає шукати якоїсь вигоди і задоволення у всіх своїх примхах. Треба глибинно розуміти своє покликання і мету існування – звідки я прийшов і куди прийду. На підставі цього треба дати місце під сонцем і сказати самому собі: "Якщо я це одержав, то інший також це одержить. Я хочу, аби мене шанували"».
Джерела:
Департамент інформації УГКЦ
Мандрівники Христа Царя
Немає коментарів:
Дописати коментар