“Нехай не збідніє рука тих, хто жертвує на Божий храм!” Ви також можете стати співтворцями храму!

середа, 27 липня 2011 р.

27.07.2011р. Б. / «Для єдності Церков мусить бути чисте бажання, нічим не обтяжене», - Блаженніший Любомир (Гузар)

Л.Гузар

«Ми, люди, можемо прогрішитися проти єдності, але не можемо легковажити Божого Закону», - про це Блаженніший Любомир сказав у програмі «Наша свобода» на радіо «Свобода» щодо питання єдності Церков.


На думку Блаженнішого, ми маємо старатися з нашого боку робити все, щоби Божий дар єдності могли прийняти. Завданням для цього, за словами Блаженнішого, є вміння підготувати свої серця.


Відповідаючи на запитання ведучої ефіру, скільки часу потрібно для осягнення цієї єдності, Блаженніший сказав, що «мусимо бути свідомими, що ми «загнались» дуже далеко, дуже багато зробили в напрямі роз’єднання», - і звернув увагу, що уміння подолати ці різниці, які закоренилися у нас, залежить саме від нас. Це, на його думку, може статися дуже швидко, якщо цього будемо бажати та будемо готовими на жертву.


Коментуючи слова Патріарха Кирила щодо єдності трьох братських народів, відповідає, що всі керівники держав хочуть миру, але, водночас, усі держави продукують і продають зброю. «Так і ми: всі говоримо про єдність, але наскільки ми працюємо в цьому напрямі - це питання». Для цієї єдності, за словами Блаженнішого, мусить бути чисте і нічим не обтяжене бажання.


«Це не означає іти на компроміси щодо змісту віри, але є багато елементів, яких ми мусимо позбутися, щоби могти щиро, відкрито почати розмови», - зазначає екс-глава УГКЦ і звертає увагу на толерантне ставлення один до одного, яке є конкретним кроком у напрямі порозуміння і зближення.


Крім того, звертає увагу на поставу Церков і говорить, що «якщо в будь-якій Церкві почуєте, що хтось говорить проти ближніх, то там Святого Духа немає», - додає Блаженніший Любомир.


Щодо осередку, навколо котрого мала б відбутись єдність Церков, говорить про особу Ісуса Христа. «Наскільки щиро визнаємо Ісуса Христа як Голову Церкви, Того, хто прийшов нас спасти, - настільки кожна гілка Церкви буде старатися бути християнською, настільки ми будемо мати і плекати надію на справжнє повне християнське об’єднання», - зазначає Владика Любомир.


Відповідаючи на запитання щодо допомоги українських Церков в діаспорі із ситуацією єдності в Україні, сказав, що «кожна має бути собою, плекати свою релігійну ідентичність, бо ми є однією Церквою, навіть якщо і розділеною по всьому світі», - наголошує Блаженніший Любомир.


Джерело:

"...«кожна має бути собою, плекати свою релігійну ідентичність, бо ми є однією Церквою, навіть якщо і розділеною по всьому світі»..."


Важко не погодитися з думкою блаженнішого Любомира Гузара щодо церковної єдності, до якої запрошується всіх нез'єдинених, адже в цьому запрошенні виконується Божа воля: "Щоби всі були одно..."


Але, найголовніше в цьому запрошенні те, що всіх нез'єдинених не тягнеться "воловими шнурами" до одної халупи з мішаниною мов, релігійних світоглядів, обрядів, адміністративних устроїв. Кому така каша потрібна? Їх запрошено приєднатися до одної і єдиної Христової Церкви, побудованої Господом нашим на апостолі Петрі і через СОПРИЧАСТЯ прийняти ЛЮБОВ БОГА і БЛИЖНЬОГО, щоб таким чином через Святого Духа - Духа Любові, прийти до повного розуміння правди і волі Творця.


Дяка Богові Святому, що нас багато і ми різні, бо саме в обрядовій та мовно-культурній різності - правдива краса і багатство Христової Церкви.


Дяка Богові Святому, що нас багато, ми різні і у вірних Христа є багатий вибір до якої конфесії піти, щоб вповні самовиразати унікальність божої дитини і наситити спраглу душу духовними дарами і ласками.


Дяка Богові Святому за те, що в нашій Церкві не поширений гріх симонії, але в інших конфесіях, де певним народам через сукупність культурних та світоглядних традицій більше підходить саме така система відносин та адміністрування, ніж наша... то ж вони можуть і надалі залишатися у своїх вподобаннях.


Врешті решт, всім не з'єдиненим Церквам пропонується бути "З" Римом, а не "ПІД" і саме тому через їхню гординю нема їм виправдання аж до аду...


Катехит парафії Преображення Господнього р.Б. Леонід.

Немає коментарів: