04.11.2011р. Б. / У Києві презентували дитячу книгу про Голодомор

e-mail від Відправити Натисніть Ctrl+D щоб додати в закладки

Фото: Таїсії Стеценко/Корреспондент.net

«Це сталося, коли в Україну прийшли комуністи, які хотіли її завоювати через родючі землі. Але наш народ не хотів здаватися і боровся. Через це в людей позабирали всю їжу, хотіли, щоб народ зламався. Та народ не скорився і, попри голод, — вижив», — так про причини Голодомору 1932—33 років розповідає одинадцятирічна київська школярка Олеся Юрченко. Відповіді на дорослі запитання її змушують шукати журналісти, які прийшли на офіційну презентацію першої в Україні книжки для дітей про Голодомор «Зернятко надії».

«Кілька років тому, працюючи в дитячому журналі «Крилаті», мені дали завдання підготувати цілий випуск, присвячений Голодомору, — згадує упорядниця книги Людмила Юрченко. — Коли ж я почала шукати, чим наповнити номер, то зіткнулася з тим, що жодного художнього твору для дітей на цю тему не було». Щоб заповнити нішу, жінка звернулася до дитячих письменників iз проханням написати про ту трагічну сторінку української історії. Хтось відгукнувся, хтось — ні. Найкращі ж твори ввійшли до «Зернятка надії», яке вийшло друком у видавництві «Свічадо» за підтримки Львівської міської ради та Спілки української молоді.

У книжечці немає моторошних епізодів і безнадії, а є щемливі оповіді, які зворушують, змушують задуматися, співпереживати.

Кандидат психологічних наук Людмила Гридковець, яка брала активну участь у відборі творів для збірки, зазначає, що головним критерієм було подання інформації не просто в контексті трагедії, жаху й осудження інших, а в контексті набуття конструктивного досвіду.

«Цей досвід полягає в тому, щоб маленький читач, відчувши чужий біль, зробив висновок: я не хочу цього повторювати, — каже Людмила Гридковець. — Дитина має зрозуміти: будь–яка велика подія починається з маленької. І важливо навчитися помічати цю маленьку подію. Наприклад, у класі є дитина, яка росте в незаможній родині чи без батьків, і вона не те що цукерки, а інколи шматка хліба не має. Ця книжка й спрямована на те, щоб дитина ставала уважнішою до тих, хто поряд. Це формує засади благочинності, милосердя».

Психолог наголошує: оповідання зі збірки здебільшого закінчуються позитивно — вони дають дитині надію. Адже, щоб розвиватися, людина повинна мати позитивний образ майбутнього.

Нагадаємо, 2 листопада у Києві перехожих частували стравами Голодомору.


За матеріалами: Україна Молода


Джерело: КРЕДО

28.10.2011р. Б. / Телеканали просять забрати з ефіру розважальні проекти в день пам’яті Голодомору

Відомі громадські діячі, науковці та журналісти звернулися до телеканалів з вимогою зняти усі розважальні програми і фільми в день пам’яті жертв Голодомору 26 листопада.

У листі-зверненні відомі особи просять власників та керівництво телеканалів наповнити ефір програмами та фільмами про Голодомори в Україні або такими, які б відповідали жалобному настрою.

Організатори звернення з «Молодіжного націоналістичного конгресу» та Громадського комітету із вшанування пам'яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні звертають увагу на законні підстави таких вимог.

Вони нагадують, що указ про встановлення в четверту суботу листопада дня пам'яті жертв Голодоморів був ухвалений з ініціативи громадських організацій, міністерства культури і мистецтв України, Державного комітету України у справах релігій та Державного комітету телебачення і радіомовлення України.

Українське телебачення і радіо цілком ігнорує останні два роки цей день, вважають автори звернення.

«Так, минулого року в день жалоби українців розважали концерти «Любе», Дмитра Хворостовського та Ігоря Крутого, гумористичні програми та шоу «Танцюють всі», - йдеться у зверненні.

«Транслюючи музично-розважальні та комедійні телепередачі в День пам'яті жертв Голодоморів, телерадіокампанії зневажають національну честь і гідність кожного представника українського народу», - додають громадські активісти.

Під зверненням вже підписалися дисидент Левко Лук’яненко, письменники Василь Шкляр, Юрій Винничук, Сергій Пантюк, Брати Капранови, Анатолій Дністровий, Андрій Курков, Лариса Денисенко, Роман Коваль, Артем Полежака, Андрій Кокотюха, Олександр Ірванець, Антон Савченко, музиканти - Олександр Положинський (Тартак), Сергій Василюк («Тінь Сонця»), Сашко Лірник, Сергій Фоменко («Мандри»), Анатолій Сухий («Рутенія»), історики - Володимир Сергійчук (КНУ ім. Шевченка), Володимир В’ятрович (Центр дослідження визвольного руху), президент національного університету «НаУКМА» Сергій Квіт, журналісти Вахтанг Кіпіані, Єгор Соболєв, Микола Княжицький та інші.

За матеріалами: Українська правда

http://www.credo-ua.org/2011/10/53075