https://www.google.com/webmasters/verification/verification-file-dl?hl=uk&authuser=0&siteUrl=http:/. На платформі Blogger.

Парафія Преображення Господнього

вівторок, 19 квітня 2011 р.

Послання Блаженнішого Святослава до священнослужителів Української Греко-Католицької Церкви на Страсний четвер

Патріарх

Всесвітлішим, високопреподобним, преподобним та всечеснішим священнослужителям Української Греко-Католицької Церкви


Дорогі співбрати у Христовому священстві!


У Cтрасний четвер, того дня, коли наш Божественний Спаситель перед своїми страстями зібрав своїх учнів на Тайну вечерю, хочу і я зібрати всіх вас довкола себе за посередництвом цього послання. Під час таїнственної трапези з апостолами Ісус Христос установив святе таїнство Священства. До участі у цьому великому таїнстві Він вибрав і покликав також і нас, зробив це служіння сенсом нашого життя та земної місії. В цей святковий день хочу щиро привітати вас, що стали учасниками вічного священства самого Спасителя, та разом з вами поміркувати над його змістом і тими завданнями, які ми повинні виконати в нашій Церкві і в нашому народі.


Погляньмо сьогодні на Христа, який знову засідає з нами до своєї Тайної вечері. Яким ми Його побачимо? Що Він до нас каже і що з нами чинить? З усіх таїнственних жестів Христа на цій вечері хотів би звернути вашу увагу лише на такі три: вмивання ніг учням, подавання їм для споживання свого Тіла і своєї Крові під видом хліба і вина та молитва за них до Отця.


Першим жестом – який ми звершуємо у катедральних храмах під час чину вмивання ніг саме у Великий четвер – Христос у видимий і зворушливий спосіб упокорює себе перед власними учнями і вказує їм на те, що Він є серед них як слуга. Пояснюючи здивованим і схвильованим учням свою поведінку, Спаситель каже: «Чи знаєте, що я зробив вам? Ви звете мене: Учитель, Господь, і правильно мовите, бо я є. Тож коли вмив вам ноги я – Господь і Учитель, – то й ви повинні обмивати ноги один одному» (Ів. 13, 12–14). Таким чином Спаситель навчає нас, що Його священство не є запорукою людського владарювання чи привілеєм. Бути священиком – означає бути для всіх слугою, бути тим, хто щодня обмиває людську нечистоту, тобто служить ближньому за прикладом свого Господа. «Слуга не більший за свого пана, а посланий не більший за того, хто його послав», – каже Христос (Ів. 13, 16). Бути священиком – означає бути слугою очищення людини, щоби кожен віруючий міг стати причасником чистоти життя самого Христа.


А як важливо для кожного з нас, особливо в ці дні Великого посту, коли годинами слухаємо сповіді вірних, самим бути очищеними та вмитими Христом у цій купелі душі, що звемо святим таїнством Покаяння! Тому прибігаймо якнайчастіше до цієї тайни Божого милосердя, даймо Христові послужити нам і дозвольмо Йому зробити нас здатними до служіння іншим. «Коли я тебе не вмию, – каже Ісус до Петра, а також і до кожного з нас, – то не матимеш зі мною частки» (Ів. 13, 8).


Другим важливим моментом наших роздумів і кульмінацією Христової Тайної вечері є встановлення таїнства Пресвятої Євхаристії. Відкриваючи учням можливість причастя своїх Тіла і Крові у переддень власної хресної смерті, Ісус Христос робить їх членами свого Тіла і своєї Крові: входить у їхнє життя та робить їх своєю Церквою, що є Його Тілом (пор. 1 Кор. 12, 27). Приймаючи євхаристійні Дари, апостоли самі стають прийнятими Христом! Беручи – стають взятими, причащаючись Його Тіла та Крові – стають причасниками Його життя, здатними ввійти в Його смерть і воскресіння, випити Його Чашу, – і таким чином перетворюються на учасників Його вічного священства за чином Мелхіседека (пор. Пс. 109, 4). У Посланні до євреїв ми знаходимо особливий наголос на цій єдності між новим і вічним Христовим священством і вічним Новим Завітом, запечатаним Його Кров’ю. Будучи пронизані Христовими Тілом і Кров’ю, апостоли на Тайній вечері стають учасниками не людського, а божественного священства, – священства божественної Особи Ісуса Христа. Ісус Христос є вічним Архиєреєм за чином Мелхіседека: через Нього маємо доступ до досконалого спасіння та сопричастя з Богом (пор. Євр. 7, 11–28).


Святі таїнства Євхаристії та Священства встановлені в один день і одним Христовим жестом. Тому можна сказати, що священиче життя є життям євхаристійним. Христовий священик, служачи щодня Божественну Літургію та приводячи своїх вірних через душпастирське служіння і проповідь Божого Слова до причастя Господніх Тіла і Крові, саме з Євхаристії черпає свою силу та ревність і в ній відновлює свою посвяту Богові та знаходить власну ідентичність. Будучи у своїй основі євхаристійним, життя священика є приношенням за Божий люд: жертвою за людей та дорогою до Бога. Лише у такому житті душпастир може щоразу глибше пізнавати Бога, поринати у розуміння Слова Його Божественної Євангелії та у силі Святого Духа проголошувати його людям.


Третім важливим жестом Христа, що споживає сьогодні з нами свою Тайну вечерю, є Його молитва. Ісус співає разом із учнями хвалу Отцеві та виголошує свою Архиєрейську молитву за них (пор. Ів. 17). Христос молиться до Отця не лише у присутності своїх учнів: Він молиться за них, у них та із глибини суті кожного з них. Ця єдність між молитвою Христа та апостолами звершується силою і діянням Святого Духа через таїнство Священства, подібно як Христос з’єднаний у таїнстві Євхаристії з Тілом своєї Церкви як її Глава. Ось чому святий Августин навчає: «Коли ми звертаємо свою молитву до Бога, то не повинні від’єднувати від Нього Його Сина, і коли молиться Тіло Сина, то Воно не є від’єднаним від своєї Глави. Таким чином, та сама Особа, тобто єдиний Спаситель Тіла, Господь наш Ісус Христос, Син Божий, є тим, хто молиться у нас, за нас і є Тим, хто є умолений нами» (Св. Августин, коментар на 85-й псалом).


З цього виду Христового служіння випливає і молитовне служіння священика Христовій Церкві. Щоденна молитва Часослова – нашого молитовного правила – є одним із суттєвих завдань нашого життя і складовою частиною нашого священичого покликання. Коли священик щодня молиться Утреню, Часи, Вечірню та інші частини літургійного правила дня, то він, хоч і на самоті, молиться завжди у Церкві, з Церквою і за Церкву! Як же важливо для кожної нашої парафії чи монашої спільноти мати таких молільників, щоби силою Святого Духа за посередництвом самого Христа – Архиєрея, наше Церковне тіло жило у повноті божественного життя!


Споглядаючи сьогодні на нашого Спасителя за Тайною вечерею, ми бачимо, що у всіх цих Його рисах, словах і вчинках прихована важлива істина про священиче служіння: Христовий священик – це той, хто щедро ділиться собою. Як і Христос, священик віддає людям не лише те, що має: час, знання, сили та добробут (власний чи своєї родини). Він вповні віддається людям як слуга, який силою Святого Духа у таїнстві Священства, відкриває людину до Христа та через Нього єднає з Отцем, Джерелом вічного життя.


У цей особливий день складаю щиросердечну вдячність усім тим своїм співбратам у Христовому священстві, які ревно і жертовно служать Богові й Церкві. Адже все те добре, що відбувається сьогодні в нашій Церкві, стається завдяки Божій благодаті та вашому невтомному служінню.


З глибокою пошаною схиляю свою голову перед сотнями священичих сімей, які жертвують своїм добробутом та земними вигодами і сьогодні є там, де найважче і де вас найбільше потрібно. Дякую вам, що без нарікань розділяєте з нашими вірними нестатки та прикрощі сучасних соціально-економічних обставин, несучи їм Боже Слово та приклад справжнього християнського подружжя. Ваше свідчення і ваша жертва є дорогоцінним скарбом, на якому росте і розвивається наша Церква.


Щиро вболіваю і молюся за тих священиків, які сьогодні почуваються розгубленими, зраненими чи терплять від випробувань і спокус. Нехай цього дня Господь скріпить вас і ваші сім’ї, обмиє вас своєю божественною любов’ю, загоїть ваші рани своїми Тілом та Кров’ю і заговорить із вашого нутра Словом життя вічного! П’ючи до дна Чашу стражденного слуги Господнього, сміливо йдімо за Ним у Його славне і тридневне воскресіння!


+ СВЯТОСЛАВ


Дано у Києві, при Патріаршому соборі Воскресіння Господнього, 18 квітня 2011 року Божого, у Великий понеділок


Джерела:


Департамент інформації УГКЦ




Мандрівники Христа Царя

Дописати коментар