Для українських паломників другий день ВДМ розпочався у греко-католицькому храмі з "щоденних молитов" східного обряду. На основі послання святого апостола Павла до колосян у святинях всього Мадриду проводились катехизаці різними мовами. Для наших делегатів науку релігії проводив Владика Діонізій Ляхович, апостольський візитор Італії та Іспанії. "Укорінений в Ісусі Христі" - такую темою найменувався цей день.
"Відчуваючи тепло місцевого клімату, ви всі також маєте зігрітися духовно" - говорить Владика. Для цього й існують такі дні молоді. Церка збудована у Христі, зміцнена у Його вірі, тому наша мета - це знайти себе.
На щастя усі присутні хрещені, а нажаль часто відходимо від нашої віри. Сьогодні у світі є велика криза віри. Як говорить Папа - "Європа забуває про Бога". Молодь стаждає дизорієнтацією, наступає криза віри. Саме тому й треба укорінювати свою віро. Не цінуючи дар життя, можемо його просто прогаяти і померти, але коли ми віримо, наше існування набуває сенсу, оскільки дає шанс здобути вічність. Тому Ісус прийшов з неба, щоб показати до неї шлях. "Бог бо так полюбив світ, що дав Свого Єдинородного Сина..." І так Божа любов скерована до серця кожного з нас. Навіть якщо ми залишимось без батьків, Отець Всесвіту буде з нами. Він є джерелом безмежної любові та доброти. Тому треба молитися, щоб та любов у нас закоренилась.
Основою всієї віри є Бог люблячий, якого маємо прийняти і жити цією любовю. Тоді світ стане іншим, не таким, як сьогодні. Навіть коли ми втоачали свободу у радянські часи, період репресій любов не минула. Усе мине, навіть віра та надія, а любов залишиться. Коли ми утвердимося у вірі, зможемо передавати мир далі.
Особиста криза віри буде, навіть у теологів та великих богословів рано чи пізно вона приходить, та з часов можемо переконатись що вченням "великих" атеїстів, таких як Фоєрбах, Нічше,.. не має міся у жодному людському серці. Хоча християнська віра не є чимось, що противиться науці. Вона завжди має розвиватись. Та сама наука без віри є пустою. Так Всевишній дав до розуму ще й серце.
Бути укоріненим у вірі для християнина у щоденній практиці це перш за все дотримуватись заповідей любові. Якщо любимо свого брата, то не можемо не любити Бога. А для цього Він дав нам вуха, щоб чути, очі, щоб бачити, ноги, щоб йти назустіч іншим. Віра на теорії не має жодної сили. Практикувати можна як в найменшому - простих жестів, добрих слів, та найвищим проявом - віддати життя за іншого (головне без крайнощів альтруїзму).
Коли не розуміємо, що мажмо робити далі, як собі порадити, нарікаємо на віру, та все ж маємо нести свій хрест разом з Ісусом. Тому треба не тільки розуміти, а й відчувати, практикувати акт християнської любові. Коли не знаємо як молімося: "Промовляй Господи! Твій слуга слухає".
Підкріплюючи катехетичне навчання Службою Божою молоді люди, сповнені енузіазму відправились практикувати свою віру на вулиці галасливого Мадриду, зустрічаючи таких же ж як вони, хоча й можливо трішки іншого зросту, відтінку шкіри, не завжди розуміючі мову одного, та все ж усі діти одного люблячого Батька.
Джерела:
Католицький Медіа-Центр
Мандрівники Христа Царя
Немає коментарів:
Дописати коментар