Побожні файли на рапіді

Аудіо та Бібліо-тека на Рапіді
Християнські аудіокниги:
Старий Заповіт:
П'ятикнижжя, 1_Буття
http://rapidshare.com/files/296330750/1-__.___.mp3
П'ятикнижжя, 2_Вихід
http://rapidshare.com/files/296332963/2-__.____ae.mp3
П'ятикнижжя, 3_Левіт
http://rapidshare.com/files/296334539/3-__._____.mp3
П'ятикнижжя, 4_Чисел
http://rapidshare.com/files/296336911/4-__._____.mp3
П'ятикнижжя, 5_Второзаконня
http://rapidshare.com/files/296328353/5-__.____________.mp3
Новий Заповіт:
Євангеліє Матея:
http://rapidshare.com/files/296345047/Mateya_1-9.mp3
http://rapidshare.com/files/296346474/Mateya_10-28.mp3
Євангеліє Марка:
http://rapidshare.com/files/296344123/Marka_1-9_.mp3
http://rapidshare.com/files/296344604/Marka_10-16_.mp3
Євангеліє Луки:
http://rapidshare.com/files/296342435/Luky_1-9_.mp3
http://rapidshare.com/files/296343575/Luky_10-24_.mp3
Євангеліє Йоана:
http://rapidshare.com/files/296350181/Yoana_1-9_.mp3
http://rapidshare.com/files/296351110/Yoana_10-21_.mp3
Діяння Апостолів:
http://rapidshare.com/files/296339524/Diyannya.1-28_.mp3
Послання Апостола Павла:
До Римлян:
http://rapidshare.com/files/296348510/Rm.mp3
І і ІІ до Коринтян:
http://rapidshare.com/files/296340989/I_Kor.mp3
http://rapidshare.com/files/296341427/II_Kor.mp3
До Галатів:
http://rapidshare.com/files/296340199/Galativ.mp3
До Ефесян:
http://rapidshare.com/files/296339744/Efes.mp3
До Филип'ян:
http://rapidshare.com/files/296339962/Fylyp.mp3
До Колосян:
http://rapidshare.com/files/296341625/Kolos.mp3
І і ІІ до Солунян:
http://rapidshare.com/files/296438861/_-___Solun.mp3
І і ІІ Тимотея:
http://rapidshare.com/files/296431259/_-___Tymot.mp3
До Тита:
http://rapidshare.com/files/296348596/Tyta.mp3
До Филимона:
http://rapidshare.com/files/296339782/Fylymona.mp3
До Євреїв:
http://rapidshare.com/files/296349372/Yevreyiv.mp3
І і ІІ Соборні Послання Апостола Петра:
http://rapidshare.com/files/296351508/_-___Petra.mp3
І, ІІ і ІІІ Соборні Послання Апостола Йоана:
http://rapidshare.com/files/296352367/_-__-____Yoana.mp3
Апостола Якова:
http://rapidshare.com/files/296348796/Yakova.mp3
Апостола Юди:
http://rapidshare.com/files/296351170/Yudy.mp3
Одкровення:
http://rapidshare.com/files/296346943/Odkrovennya_1-9_..mp3
http://rapidshare.com/files/296347605/Odkrovennya_10-22_..mp3

АудіоЛекції та проповіді:
Проповідь на Великдень
http://rapidshare.com/files/296607398/Propovid__na_Velykden_.mp3
Проповіді на Страстний тиждень
http://rapidshare.com/files/296607689/Propovidi_na_Strastnyy_tyzhden_.mp3.zip


Політичні аудіоказки:
http://rapidshare.com/files/296337183/kazka1.mp3
http://rapidshare.com/files/296337247/kazka2.mp3
http://rapidshare.com/files/296337345/kazka3.mp3
http://rapidshare.com/files/296337407/kazka4.mp3
http://rapidshare.com/files/296337474/kazka5.mp3
http://rapidshare.com/files/296337033/kazka6.mp3
http://rapidshare.com/files/296337139/lyakalka.mp3

Аудіогуморески:
Гриць Драпак
http://rapidshare.com/files/296326760/Hryts.Drapak.-.Smiytesya.i.rehochitsya.4._2000_.APE.rar
Федько Халамидник
http://rapidshare.com/files/296353284/fedko-halamidnik.zip
Анатолій Дяченко
http://rapidshare.com/files/296607112/Anatoliy_Dyachenko.mp3
Богдан Бенюк
http://rapidshare.com/files/296607263/Bogdan_Benyuk.mp3
Ігорко Мельник
http://rapidshare.com/files/296876349/Ihorko.Melnyk.mp3
Сашко Лірник
http://rapidshare.com/files/296878886/Lirnyk-Sashko.mp3
Павло Глазовий
http://rapidshare.com/files/296879275/P.Hlazovyy.mp3
Євген Дудар
http://rapidshare.com/files/296879420/Ye.Dudar.to_ua.mp3




Українські пісні
Дударик (новий)
http://rapidshare.com/files/296596470/Dudaryk.mp3
Дударик (старий)
http://rapidshare.com/files/296596675/Dudaryk.star.mp3
Крути
http://rapidshare.com/files/296597616/Kruty.mp3
Ніна Матвієнко
http://rapidshare.com/files/296599627/Nina.Matviyenko_-_The.Best.mp3
Різдвяна балада
http://rapidshare.com/files/296599708/Rizdvyana.balada.mp3
Концерт до 100-річчя з Дня народження Провідника ОУН Степана Бандери
http://rapidshare.com/files/296601899/S.Banderi-100.mp3
Стрілецькі пісні
http://rapidshare.com/files/296605348/Striletski.mp3
Сурми звитяги
http://rapidshare.com/files/296606723/Surmy.zvytyahy.mp3
Аудіо-Україна. Музичний концерт
http://rapidshare.com/files/296594754/audio-Ukraine_music.mp3




Електронні книги
Християнська література:
Митрополит Андрей Шептицький. Як будувати рідну хату
http://rapidshare.com/files/296320778/A.Sheptytsryy_Yak_buduvaty.PDF
Берестейська Унія
http://rapidshare.com/files/296320804/Beresteyska_uniya.PDF
Деструктивні секти
http://rapidshare.com/files/296319384/Destruktyvni_sekty.pdf
Екуменізм
http://rapidshare.com/files/296319394/Ekumenizm.PDF
Фома Кемпийский
http://rapidshare.com/files/296319450/Foma_Kempiyskiy.pdf
Історія християнства в Україні
http://rapidshare.com/files/296319489/Istoriya_khrystyyanstva_v_Ukrayini.pdf
Хресна дорога
http://rapidshare.com/files/296322316/Khresna_doroha.PDF
Владика Андрій Сапеляк. Христос - Небесний Хліб
http://rapidshare.com/files/296320884/Khrystos_Nebesnyy_khlib.PDF
Легенда інквізиції
http://rapidshare.com/files/296319497/Lehenda_inkvizytsiyi.PDF
Микола Гоголь. Пояснення Божественної Літургії
http://rapidshare.com/files/296321432/M.Hohol.Liturhiya.PDF
Малий требник
http://rapidshare.com/files/296319505/Malyy_trebnyk.pdf
Подружнє право
http://rapidshare.com/files/296321613/Podruzhnye_pravo.PDF
Радіо _Воскресіння_
http://rapidshare.com/files/296321665/Radio_Voskresinnya.pdf
Рух чистих сердець
http://rapidshare.com/files/296321826/Ruh_chystyh_serdets_UGCC.ukr_.pdf
Щоденні молитви
http://rapidshare.com/files/296319659/Shchodenni_molytvy.pdf
Святий Шарбель
http://rapidshare.com/files/296319673/Sv.Sharbel.pdf
Святий мученик Партеній
http://rapidshare.com/files/296321745/Sv.much.Parteniy.PDF
Свята Літургія
http://rapidshare.com/files/296319069/Svyata_Liturhiya.pdf
Все для молитви на вервиці
http://rapidshare.com/files/296319152/Vse_dlya_molytvy_Vervytsi.pdf
Виховні дороговкази
http://rapidshare.com/files/296321803/Vykhovni_dorohovkazy.PDF
Непорочне зачаття Пречистої Діви Марії
http://rapidshare.com/files/296319218/Zachattya_Bohorodytsi.pdf
Божественна Літургія
http://rapidshare.com/files/296319350/bozestvenna_liturgija.pdf
Кодекс Канонів Східних Церков (ККСЦ)
http://rapidshare.com/files/296320294/kksc.pdf
Поученння Святого Володимира Великого
http://rapidshare.com/files/296321813/pouchennya.Sv.Vol.Velykogo.pdf
Появи і послання українських покійних владик та інших святих
http://rapidshare.com/files/294747976/poyavy_ukr._pokiynykh_vladyk.djvu.zip
Молимося вервицю
http://rapidshare.com/files/300022180/Molymosya_vervytsyu.djvu
Матері у молитві
http://rapidshare.com/files/300108446/Materi_u_molytvi.rar
Партитури для церковного хору
http://rapidshare.com/files/297443597/Partytury_dlya_tserkovnoho_khoru.7z
Український стигматик Степан Навроцький (о.І.Цар)
http://rapidshare.com/files/298608536/Stygm.S.Navrotskyy.PDF
Отець Ігор Цар. Від знищення обряду до знищення Церкви і народу
http://rapidshare.com/files/298617680/Vid_znyshchennya_obryadu.zip
Вигнання бісів (екзорцизми)
http://rapidshare.com/files/300023416/Vygnannya_bisiv.pdf
Взірець доброї сповіді
http://rapidshare.com/files/298213325/Vzirets__dobroyi_spovidi__-4.1.pdf
Церковний календар 2010 р.Б.
http://rapidshare.com/files/313077355/kalendar-2010.djvu
Християнський часопис "Голос живої вервиці" 2,11-2009
http://rapidshare.com/files/315261994/Golos_zhyvoyi_Vervytsi-2_11-2009.djvu



Українська література:
Іван Кривуцький
http://rapidshare.com/files/296320847/I.Kryvutskyy.PDF
Історія нескорених
http://rapidshare.com/files/296320251/Istoriya_neskorenykh.pdf
Олег-Кандиба Ольжич
http://rapidshare.com/files/296319613/Oleh_Ol_zhych.pdf
Провід козацтва (козацька старшина) XVIIст.
http://rapidshare.com/files/296319654/Provid_kozatstva-_VII.pdf
Спогади про УПА
http://rapidshare.com/files/296321692/Spogady_pro_UPA.PDF
За нашу і вашу свободу
http://rapidshare.com/files/296319157/Za_nashu_i_vashu_svobodu.pdf
Голодомор у м. Києві
http://rapidshare.com/files/296319890/golod_in_kyiv.pdf
Холодний яр
http://rapidshare.com/files/296319941/holodniy_yar.pdf
Павло Штепа. Московство
http://rapidshare.com/files/296319580/moskovstvo.pdf
Сталінським курсом
http://rapidshare.com/files/296320621/stalin_course.pdf
Кобзар
http://rapidshare.com/files/300108057/Kobzar.rar
Кобзар (1985р.)
http://rapidshare.com/files/300107660/Kobzar_1985r.pdf
Колядки та щедрівки
http://rapidshare.com/files/300113578/Koliadky-Schedrivky.djvu
Мишо. Історія хрестових походів
http://rapidshare.com/files/300112582/Mysho.Istoriya_khrestovykh_pokhodiv.rar
Степан Бандера. Перспективи української революції
http://rapidshare.com/files/297473782/S.BANDERA.Perspektyvy_ukr.revolutsiyi.pdf
Іван Багряний. Сад Гетсиманський (1ч.)
http://rapidshare.com/files/300111759/Sad-hetsymanskyi1.pdf
Іван Багряний. Сад Гетсиманський (2ч.)
http://rapidshare.com/files/300111946/Sad-hetsymanskyi2.pdf
Іван Багряний. Сад Гетсиманський (3ч.)
http://rapidshare.com/files/300112353/Sad-hetsymanskyi3.pdf
Іван Багряний. Сад Гетсиманський (4ч.)
http://rapidshare.com/files/300112510/Sad-hetsymanskyi4.pdf
Французький генерал Шарль де Голь про УПА
http://rapidshare.com/files/300023399/Sharl_de_Goll.pdf
Степан Бандера. Людина і міф
http://rapidshare.com/files/300104217/Stepan_Bandera_lyudina_i_mif.rar
Євген Коновалець - перший Провідник ОУН
http://rapidshare.com/files/300106026/Yevgtn_Konovalets.PDF
Йосип (Джузеппе) Москаті - лікар від Бога
http://rapidshare.com/files/300023437/Yosyp_Dzhuzeppe__Moskati.pdf
о.Ігор Цар. За що ми любимо Степана Бандеру
http://rapidshare.com/files/298445971/Za_shcho_my_lyubymo_Banderu.zip
Ю. Андрухович. Дванадцять обручів
http://rapidshare.com/files/300122868/andruhovich_dvanadcyat_obruchiv.rtf.zip
Націоналізм
http://rapidshare.com/files/300106080/nationalism.zip
Ю. Винничук. Легенди міста Лева
http://rapidshare.com/files/300119441/vinnichuk_yurii_legendi_lvova.rtf.zip
Жуковський. Задачник
http://rapidshare.com/files/300116867/zhukovskyi_zadachnik.rar



Журнали:
Журнал _Вісник_ за 2007 р.
http://rapidshare.com/files/296319143/Visnyk_2007.UGCC.pdf
Журнал _Авжеж_
http://rapidshare.com/files/296319256/Zhurnal_AVZhEZh.pdf


Словники:
Флеш
http://rapidshare.com/files/296319413/Flash.pdf
Україно-англійський словник програмування та інтернету
http://rapidshare.com/files/300116573/En-Uk_Programming_and_Internet_Dic_2005.djvu
Короткий словник українських жаргонних слів
http://rapidshare.com/files/300119364/Korotkyi_slovnyk_ukr_zhargonu_300dpi_2003_OCR.djvu
Український правопис (2007р.)
http://rapidshare.com/files/300110371/Pravopys_2007_OCR.djvu
Самовчитель англійської мови для ПК
http://rapidshare.com/files/300111527/Samovchytel_eng.dla_PK..djvu
Щоденник Тараса Шевченка
http://rapidshare.com/files/297444888/Schodennyk_T.Shevchenka.zip


Агіографічний словник:
http://rapidshare.com/files/296319269/Ahiohraf.slovar.pdf
? Statutes-ukrainian
http://rapidshare.com/files/296320696/Statutes-ukrainian.pdf
Аркушин. Словник Західно-Поліських говірок
http://rapidshare.com/files/296592228/Arkushyn_Slovnyk_zakhidnopoliskykh_hovirok_tom1_2000_OCR.djvu
http://rapidshare.com/files/296592370/Arkushyn_Slovnyk_zakhidnopoliskykh_hovirok_tom2_2000_OCR.djvu


Аудіокниги:
Ю. Андрухович. Московіада (1-14розд.)
http://rapidshare.com/files/297317210/U.Andrukhovych.Moskoviada.Rozdil_1-14.zip
Ю. Андрухович. Московіада (15-22розд.)
http://rapidshare.com/files/297321977/U.Andrukhovych.Moskoviada.Rozdil_15-22.zip
Ю. Андрухович. Московіада (23-28розд.)
http://rapidshare.com/files/297324544/U.Andrukhovych.Moskoviada.Rozdil_23-28.zip
Ю. Краснощок. Гільйотина для маршалів
http://rapidshare.com/files/297304515/Yuriy.Karasnoschok.-.Giljotyna.dlja.marshaliv.rar




Дитячі аудіовіршики та казки:
Абабагаламага
http://rapidshare.com/files/296887388/ababagalamaga.zip
Співочі птахи (аудіозапис співу)
http://rapidshare.com/files/296883954/spiv_ptahiv.rar


Відео:
Документальні укр.фільми:
Місто Чернівці
http://rapidshare.com/files/298309940/512_Chernivtsi.wmv
УкрМузКоктейль
http://rapidshare.com/files/298311106/512_MusKokteil.wmv
Парки міста Львова
http://rapidshare.com/files/298428451/512_ParkyLvova.wmv
Свіржський замок
http://rapidshare.com/files/298428651/512_svirzhskyiZamok.wmv
Укр.пісні 70-х років
http://rapidshare.com/files/298311838/768_pisni70x.wmv
Йосафат Кунцевич - Апостол єдності і віри
http://rapidshare.com/files/297699606/Apostol_yednosti_i_viry.avi
Сучасна Білорусь
http://rapidshare.com/files/297470208/Belarus_FILM.avi
Чорнобиль - Глухоманія
http://rapidshare.com/files/298316510/Chornobyl.Hlukhomaniya.wmv
Великий князь України-Русі Данило Галицький
http://rapidshare.com/files/298307795/DanyloHalytskiy.wmv
Історія новорічної ялинки (кат України Постистишев і К)
http://rapidshare.com/files/298303440/Istoria_novorichnoyi_yalynku.avi
Славетний Гетьман України - Іван Мазепа
http://rapidshare.com/files/298307174/Ivan_Mazepa_UkrainaTV.wmv
Хресна дорога України (Події 1990-91рр)
http://rapidshare.com/files/298232897/Khresna_doroha.avi
Леся Українка
http://rapidshare.com/files/298322018/LesiaUkrainka.wmv
Людське життя - головне диво
http://rapidshare.com/files/298221282/Lyudske_zhyttya_holovne_dyvo_UGCC_.avi
Михайло Коцюбинський
http://rapidshare.com/files/298428310/MykhailoKotsiubynskyi.wmv
Посвята (про Митрополита Андрея та Патрарха Йосипа Сліпого)
http://rapidshare.com/files/298245760/Posvjata.avi
Свято Покрови Пресвятої Богородиці. Київ. 14.10.2009 р. Б.
http://rapidshare.com/files/308400856/Pokrovy_14_10_2009.wmv
Митрополит Андрей Шептицький
http://rapidshare.com/files/298307695/Sheptytskyi_Andrey.wmv
Тарас Шевченко
http://rapidshare.com/files/298428871/Shevcehko.wmv
Східне Поділля
http://rapidshare.com/files/298324949/Skhidne_Podillya.wmv
Унівська Лавра
http://rapidshare.com/files/298300605/UNIVS_KA_LAVRA.avi
Україна. Мури на Кременці
http://rapidshare.com/files/298308699/Ukraine_mury_na_Krementsi.wmv
Архиєрейська Літургія у Львівській тюрмі ВТК-48 (за участю ювіляра о. Ігоря Царя та Архиєпископа Львіського владики Ігоря Возняка)
http://rapidshare.com/files/297374555/VTK-48.o.I.Tsar.avi
Знайте на що ви йдете (Церква проти дітовбивства)
http://rapidshare.com/files/297425234/Znayte__na_shcho_vy_ydete.avi
Фестиваль укр.пісні
http://rapidshare.com/files/298308035/_512Festyval.wmv
Олена Теліга
http://rapidshare.com/files/298428501/_OlenaTeliha.wmv
Німий крик (проти абортів)
http://rapidshare.com/files/297428641/krik.avi
Підгорецький замок
http://rapidshare.com/files/298309149/pidhoretskyi.wmv
Світлове шоу Гофта у м. Львові
http://rapidshare.com/files/308443429/shou_goffa.wmv
Україна
http://rapidshare.com/files/298428936/ukraine_promotion.wmv
Україна. Тарасова Гора
http://rapidshare.com/files/298301247/ukraine_tarasovaHora.avi
Український документальний фільм "МИ"
http://rapidshare.com/files/314951719/We.part-1.avi.zip.zip
http://rapidshare.com/files/314955205/We.part-2.avi.zip


Свіжозалиті на Рапіді:
http://rapidshare.com/files/316195598/512Gradoli_Lysenko.wmv
http://rapidshare.com/files/316198162/MykolaLysenko-3.wmv
http://rapidshare.com/files/316600219/512_CartoonLionHare.wmv
http://rapidshare.com/files/316189230/768_oblychiaSvobody.wmv
http://rapidshare.com/files/316577153/Andrey_Sheptytskiy.wmv_part-1.zip.zip
http://rapidshare.com/files/316580071/Andrey_Sheptytskiy.wmv_part-2_kl._covers.zip.zip
http://rapidshare.com/files/316194169/Golodomor_28_11_2009.wmv
http://rapidshare.com/files/316183978/Golos_zhyvoyi_Vervytsi-2_11-2009.djvu
http://rapidshare.com/files/316563609/Ivan_Franko.wmv
http://rapidshare.com/files/316183796/Na_chest_Otsya_Pio.djvu
http://rapidshare.com/files/308400856/Pokrovy_14_10_2009.wmv
http://rapidshare.com/files/316566357/Skriabin_k1_29_11_2009_1.wmv
http://rapidshare.com/files/316184424/Smishynky_veselynky.djvu
http://rapidshare.com/files/313367147/U_pam_yat__pro_zahyblykh_u__Brodivs_komu_kotli_.avi.avi
http://rapidshare.com/files/316190171/Ukraina_18_09_2009.wmv
http://rapidshare.com/files/316183994/Univskyy_prochanyn__4_7-2009_.djvu
http://rapidshare.com/files/316588545/V.Ivasiuk.Zhyttya_obirvana_struna_part-1.wmv.zip.zip
http://rapidshare.com/files/316592674/V.Ivasiuk.Zhyttya_obirvana_struna_part-2_kl._covers.wmv.zip.zip
http://rapidshare.com/files/314951719/We.part-1.avi.zip.zip
http://rapidshare.com/files/314955205/We.part-2.avi.zip
http://rapidshare.com/files/316560843/WeekendUkraine_28_11_2009.wmv
http://rapidshare.com/files/316599253/cartoon_prostoTak.wmv
http://rapidshare.com/files/316184582/evangelski_prytchi.djvu
http://rapidshare.com/files/315731455/fragment_propovidi_L.Guzara_synod_2009.mp3
http://rapidshare.com/files/316559545/hra_doli.wmv
http://rapidshare.com/files/313077355/kalendar-2010.djvu
http://rapidshare.com/files/316184767/nova-radist-stala-130409.djvu
http://rapidshare.com/files/308443429/shou_goffa.wmv
http://rapidshare.com/files/316565171/vyhidni.wmv
http://rapidshare.com/files/316184967/za_soncem_hmaronka161109.djvu
http://rapidshare.com/files/313352799/zh-l_s_vach_11.2009.djvu

Художній фільм "Ключі від Царства Небесного"
http://rapidshare.com/files/318844450/1_klyuchi_vid_tsarstva_nebesnogo.zip
http://rapidshare.com/files/318846605/2_klyuchi_vid_tsarstva_nebesnogo.zip
http://rapidshare.com/files/318848893/3_klyuchi_vid_tsarstva_nebesnogo.zip
http://rapidshare.com/files/318851145/4_klyuchi_vid_tsarstva_nebesnogo.zip
http://rapidshare.com/files/318853469/5_klyuchi_vid_tsarstva_nebesnogo.zip
http://rapidshare.com/files/318855769/6_klyuchi_vid_tsarstva_nebesnogo.zip
http://rapidshare.com/files/318857947/7_klyuchi_vid_tsarstva_nebesnogo.zip
http://rapidshare.com/files/318860287/8_klyuchi_vid_tsarstva_nebesnogo.zip
http://rapidshare.com/files/318862048/9_klyuchi_vid_tsarstva_nebesnogo_kl._covers.zip

http://rapidshare.com/files/318564600/Analiz_sekty_Vir.ostanok_.pdf
http://rapidshare.com/files/318564716/Audytoriya.03.08.pdf
http://rapidshare.com/files/318698118/Borotba_kozhnogo_cholovika.pdf
http://rapidshare.com/files/318564807/Natsiya_i_Derzhava_KUN_.nomer-192.pdf
http://rapidshare.com/files/318565130/Natsiya_i_Derzhava_KUN_.nomer_2007_7.pdf
http://rapidshare.com/files/318564582/Pisni_na_Mykolaya_ta_Rizdvo.mp3.zip
http://rapidshare.com/files/318698124/Pryvitannya_z_Dnem_narodzhennya-1.pdf
http://rapidshare.com/files/318565176/Riznovydy_tradytsiynogo_odyagu.pdf
http://rapidshare.com/files/318565499/S.BANDERA.Perspektyvy_ukr.revolutsiyi.pdf
http://rapidshare.com/files/318565581/Stygm.S.Navrotskyy.PDF
http://rapidshare.com/files/320188340/The_Witness_at_your_door.zip
http://rapidshare.com/files/318565600/Vzirets__dobroyi_spovidi__-4.1.pdf
http://rapidshare.com/files/318565619/Yevgtn_Malanyuk.Malorosiystvo.pdf
http://rapidshare.com/files/318565634/Yosyp_Slipyy.Zapovit.pdf

Мультфільм про "Становлення та охорона репродуктивної здатності дівчаток"
http://rapidshare.com/files/319547019/girl_01.avi
http://rapidshare.com/files/319551784/girl_02.avi
http://rapidshare.com/files/319555468/girl_03.avi
http://rapidshare.com/files/319558390/girl_04.avi

http://rapidshare.com/files/318703251/istoriya_sekty_svidkiv_Yegova.pdf

13-ть серій док.фільму "Недоторкані" про бидлоеліту України
http://rapidshare.com/files/320481832/nedotorkani1_.avi
http://rapidshare.com/files/320482662/nedotorkani_2_.avi
http://rapidshare.com/files/320483440/nedotorkani_3_.avi
http://rapidshare.com/files/320484231/nedotorkani_4_.avi
http://rapidshare.com/files/320485101/nedotorkani_5_.avi
http://rapidshare.com/files/320486032/nedotorkani_6_.avi
http://rapidshare.com/files/320486902/nedotorkani_7_.avi
http://rapidshare.com/files/320487648/nedotorkani_8_.avi
http://rapidshare.com/files/320488444/nedotorkani_9_.avi
http://rapidshare.com/files/320489261/nedotorkani_10_.avi
http://rapidshare.com/files/320490020/nedotorkani_11_.avi
http://rapidshare.com/files/320490830/nedotorkani_12_.avi
http://rapidshare.com/files/320491543/nedotorkani_13_.avi

http://rapidshare.com/files/318565790/zh-l_Piznay_pravdu__2005_.pdf
http://rapidshare.com/files/318566329/zh-l_Ukraiyna.9__1936_._2000.pdf

22 грудня 2009 року. Зачаття Пресвятої Богородиці святою Анною

Зачаття Пресвятої Богородиці святою Анною 22 грудня 2009 року

Коротка історія

Давній і глибокий культ Пресвятої Богородиці, що є знаменною віхою Східної Церкви, виявляється у великій кількості Богородичних празників у нашому церковному календарі. Ті празники розказують нам найважливіші моменти з життя Божої Матері від її чудесного зачаття аж до її славного успення.

Святе Євангеліє не багато говорить про життя Пречистої Діви Марії, тож нічого дивного, що більшість Богородичних празників не основується на подіях святого Євангелія, а радше на християнській традиції та на оповіданнях апокрифічних книг перших віків. Сюди належить також і празник Зачаття, який наша Церква святкує 22 (9) грудня. Цей празник має окрему історію на Сході та на Заході.

Згадку про цей празник має типікон святого Сави з V ст., одначе його розвій і поширення припадає аж на VIII сторіччя. У цьому столітті святий Андрій Критський укладає службу для празника, а Георгій Нікомедійський та Йоан Евбейський величають його у своїх проповідях. У IX столітті це свято вже було в цілому візантійському цісарстві. Воно є у всіх Східних Церквах.

Празник Зачаття у давнину мав різні назви. До найдавніших належить "Благовіщення Зачаття Святої Богородиці". У конституції про празники цісаря Мануїла Комнена (1143-1181) він зветься "Зачаття нашої Пресвятої Богоматері". Слов'янський Пролог має "Зачаття Святої і Богоматері Анни, коли зачала Святу Богородицю". Загальнослов'янські Устави називають його "Зачаття Блаженної Анни" або "Зачаття Святої Анни, коли зачала Пресвяту Богородицю".

Українська Католицька Церква в Галичині після проголошення догми про непорочне зачаття празник Зачаття Богородиці святою Анною почала називати Непорочним зачаттям Пресвятої Богородиці. Львівський Синод (1891) між Богородичними празниками подає празник Непорочного зачаття і наказує святкувати його на спосіб великих Богородичних празників з одним днем перед- і сьома днями попразденства. Собор також апробував службу Непорочному зачаттю, яку уклав о. Ісидор Дольницький, і наказав служити її у всіх церквах. Римська реформа наших літургійних книг повернула первісну назву празника "Зачаття Святої Анни, коли зачала Пресвяту Богородицю".

Про ікону

Сутністю Бога Ізраїля є те, що Він - "живий" і дає життя (див. Євр. 3, 12). Він створив людину на свій образ і подобу, теж "живим створінням", і дав їй дар бути носієм цього життя, "чоловіком і жінкою сотворив їх" (Бут. 1, 27), закладаючи цим основи шлюбу. Єва була названа матір'ю всіх живих (див. Бут. 3, 20).

Але після перших, сповнених світлом оповідей Буття історія Ізраїля постає перед нашими очима як безперервне вигублення життя, як сумне панування смерті. І все ж у цій безодні знищення праведники Старого Завіту вірили в Бога, а отже, надіялися на життя. Продовження роду через шлюб, заснований Богом в Раю, вважається у Біблії святим. Зустріч двох людей утворює ланку в довгій низці поколінь, які не повинні вироджуватись аж до зустрічі з Тим, Хто з'явиться на землі як Даруватель вічного життя.

Отож в шлюбі, яким він постає у біблійній традиції, можна виділити два паралельні аспекти: очікування повного, вічного життя, провісником якого є подружня любов, і водночас продовження життя. Даром, одержаним від Бога, можна насолоджуватись лише у вірі, в обітниці. Ті Отці Церкви, які більш докладно говорять про це, наприклад, св. Йоан Золотоустий, чудовим способом показують зв'язок між святим шлюбом та дівицтвом. Основою священного союзу між чоловіком і жінкою повинна бути любов, як участь у божественній любові. Це - жива сила. Вважаючи, що ці обітниці вже виконані в Христі та в новому Законі, східні Отці залишили нам небагато повчань щодо святості шлюбу. Це, зрештою, цілком зрозуміло, адже подібні твори походять здебільшого з чернечого середовища. У цьому розумінні дівицтво не постає як протилежність шлюбові, воно є есхатологічним сповненням шлюбного союзу. Людина дівична є людиною цілісною, людиною, яка досягла есхатологічного стану, в якій здійснилася любов Бога. Непорочною є та людина, яка в любові Бога долає тріщину гріха. Згідно зі св. Йоаном, любов між чоловіком та жінкою дана людині, для того, щоби те, що за природою є двома, могло стати з любові одним.

Людська любов є єдиною здатністю людини, піднятою до гідності святого таїнства. Це означає, що вона кульмінує у повноті дівицтва. Справді, плодом шлюбу Йоакима та Анни є Діва Марія. Дівицтво, таким чином, є для людини метою, яку треба досягти, а не чимось, що треба оберігати. У наші часи цю думку дуже виразно розвинув Володимир Соловйов.

Якщо взяти до уваги ці міркування, ікона "Зачаття Пресвятої Богородиці святою Анною" - батьків Пречистої Діви - набуває глибокого значення. Св. Йоаким та св. Анна є останніми представниками старозавітної духовності. Саме від них народиться найкраща квітка нового Закону - Богородиця.

У цьому контексті можемо також зрозуміти, чому на іконах не знайти сцен, де підкреслено любов між чоловіком та жінкою (за винятком тих випадків, коли на іконах св. Йоаким та св. Анна зображені в обіймах один одного). Постаті святих на іконах говорять про есхатологічну досконалість. Отже, до дівичої досконалості дійшли й ті, хто був одружений. Сцена несе атмосферу райського спокою, звичну для східних ікон. Відчувається символічна цінність цього союзу між двома людьми: те, що очікується, вже близько.

Тропар та кондак

Тропар, глас 4: Днесь узи бездітности розрішаються, Йоакима бо й Анну, ви­слухавши, Бог проти надії явно обіцює, що вони родитимуть Богодівицю, з якої сам родився неописанний, що, ставши чоловіком, ангелові повелів співати їй: Радуйся, благодатна, Господь з тобою.

Слава, і нині: Кондак, глас 4: Празнує днесь вселенна зачаття Анни, що сталося від Бога, бо вона породила понад усяке слово ту, що родила Слово.

Послання святого апостола Павла до Галатів 4, 22-31

Браття, Авраам мав двох синів: одного від рабині, другого від вільної. Та той, що від рабині, народився за тілом, той, що від вільної - за обітницею. Це має інше значення: ті дві жінки - це два завіти; один з гори Синаю, що родить рабів, це - Агар. Гора ж Синай в Арабії і відповідає теперішньому Єрусалимові, що в рабстві зі своїми дітьми. Але вишній Єрусалим, вільний, він мати всім нам. Написано бо: Веселися, неплідна, що не родиш! Викликуй, рада та весела, ти, що мук пологів не знала, бо в покинутої більше дітей, ніж у заміжньої. Ми ж, брати, як Ісаак, є діти обітниці. Та як тоді той, що народився за тілом, переслідував того, що народився за духом, так і тепер. Та що каже Писання? Прожени рабиню та її сина, бо син рабині не успадкує зі сином вільної. Отак, брати, ми сини не рабині, але вільної.

Євангеліє від Луки 8, 16-21

Сказав Господь: Ніхто не засвічує світила, щоб його вкрити посудиною або поставити під ліжко, а, навпаки, його ставлять на свічнику, щоб ті, що входять, бачили світло. Нічого бо нема схованого, що не стало б явним, нічого тайного, що не стало б знаним і не вийшло на яв. Вважайте, отже, як слухаєте: бо хто має, тому дасться; а хто не має, візьмуть і те, що йому здається, ніби має. Прийшли до Нього мати Його і брати, та через народ не могли до Нього приступити. Йому сказали: Мати Твоя і брати стоять надворі, хочуть побачитись з Тобою. Він у відповідь сказав їм: Мати Моя і брати Мої - це ті, що слухають слово Боже і виконують його.

Проповідь

Різдво Пресвятої Богородиці святкуємо кожного року 21 вересня, а її зачаття у лоні матері, св. Анни, 22 грудня. І сьогодні, 22 грудня, здійснюємо у наших церквах, а ще більше у наших душах пам'ять цього історичного свята. Маємо нагоду пригадати, про святу Анну та її чоловіка святого Йоакима. Очевидно, що пам'ять про них тому так сильно живе у серцях нашого народу, бо вони батьки Пресвятої Богородиці, що з неї народився Спаситель світу, Ісус Христос. Батько Пречистої Діви Марії походив з роду царя Давида, а мати, свята Анна, була дочкою священика Матана. Заодно, свята Анна була тіткою святої Єлизавети, матері святого Івана Хрестителя. Вона також походила із покоління Леві, з роду первосвященика Арона та царя Давида. Ім'я Анна означає ласка, миловидність. Такі відомості ми довідуємося із передання, котре зберігалося між народом і дійшло у певних книгах до наших днів. Відомо про велику побожність цього святого подружжя, про їхнє милосердя та щедрість для святині й потребуючих людей. Одне, що не складалося - брак потомства. Це у свій спосіб тяжіло над ними, що виявлялося певною погордою для них з боку невихованих людей. Звичайно, що це приносило їм терпіння, але вони мужньо зносили всяку зневагу, тому що довіряли своє життя Богові. Це було святе сімейство, що жили у злагоді між собою та у великій довірі до Господа. Вони знали писання із святих книг. Були свідомі життя великих історичних персонажів, одні з котрих довіряли Богові до кінця, як патріарх Авраам, інші чинили бунт, такими були Датан, Авірам та Корах (див. Чис. 16). Різних постатей знайдемо в історії життя людського роду: відданих Богу до останнього подиху та противників Господа, що нарікали на мудре Боже Провидіння. Для вірних Богові, це закінчувалося завжди благословенням, хоч можливо не завжди вигідним життям на землі. Для невірних Господу, їхнє життя могло видаватися певними перемогами й життям у достатках на землі, але разом взяте - хто Богу противиться стягає на себе вічну кару.

Батьки святої Марії були побожними людьми, плекали молитву й не прив'язувалися до немалого багатства, котре посідали. На Утрені сьогоднішнього свята проказуємо таку молитву: «Анна молитву принесла до Бога і зачала в утробі Пречисту, яка прийняла безмужно невмістиме Слово; і благим своїм Дитям, Анно, всіх нас благодаттю наповнила ти» (Утреня Зачаття Анни, пісня 3). Життям святих родичів була молитва, в котрій вони освячувалися, черпали силу до терпіння, вчилися прощати, бути щедрими покірними, простими людьми. Тому й ми присвятімо хоч трохи часу, щоб роздумувати про молитву. Бо навіть Син Божий часто молився і не тому, що цього потребував - він Бог. Його бажанням було навчити нас молитися до його Небесного Отця. «І коли відпустив народ, пішов на гору помолитися на самоті» (Мт. 14,23а). Ця цитата Євангелії від Матея може стати відповіддю для тих християн, котрі ставлять під сумнів потребу молитви. Ісус молився. Чи це не є найголовнішим аргументом? Його молитва була єднанням в любові з Отцем і Святим Духом. Ми можемо тільки уявити наскільки прекрасною і надзвичайною була молитва Ісуса. Вона була настільки захоплюючою, що апостоли одного разу попросили його, щоб він навчив їх молитись. Тоді Ісус навчив їх молитву «Отче наш». Так як Бог є незмінним, вчора і сьогодні той самий, то і ми можемо підійти до Ісуса і попросити, щоб навчив нас молитись. Для Ісуса з'єднання з Отцем є найбільшим відпочинком. Ми також можемо сміливо бажати цього. Хтось може сказати, що молитва - прерогатива духовних осіб, а ми і так маємо багато справ, клопотів, на молитву не вистачає часу. Але хіба тільки духовні особи потребують спасіння? «Кожний, хто призове ім'я Господнє, спасеться», повчає апостол (Рм. 10,13).

Бог сотворив усіх нас такими, що потребуємо відпочинку, їжі, сну. Він знає про наші життєві клопоти, отже не думаймо, що він нічого не розуміє в наших щоденних турботах. Ми - творіння його рук. Тому знає нас і знає, що ми, крім того всього потребуємо духовної їжі та одягу, інакше наш дух стане мертвим. Є багато причин, через котрі молитва може не вдаватись: брак місця, часу, багато шуму, важко розпочати, нудно від молитви, фізична втома, неохота. Потрібно розібратись, що насправді нам заважає і усувати ті причини, котрі залежать безпосередньо від нас. Можемо говорити, що не молимось, бо до тепер нічого за це не отримали. Св. Августин говорив, що молитва не вислухана Богом в тих випадках, коли погано молимось, коли просимо про щось недобре, або самі є злими.

Може бути побожне виправдання відмови молитви, що молитва - це дар, котрого ми не отримали від Бога, цей дар не для всіх, але для вибраних. І таке судження помилкове. Насправді, молитва - це боротьба з нашими людськими слабостями і спокусами. Коли не молимось допомагаємо спокуснику, бо він опирається на наші слабкості. Спостерігаємо, що скільки не стараємось, нічого не виходить, завжди одне і те саме: велике розсіяння, велика кількість зайвих думок. Розчаровуємося? Але вже те, що ми боролись із цим є добром. Не варто непокоїтись. Якщо виникає багато перешкод, значить ми на правильному шляху. Навіть самі найпобожніші справи не повинні замінити молитву. Зустріч з Богом має відбутись за будь-яких обставин. Вона занадто дорогоцінна, щоб нею нехтувати.

Молитва може стати обтяжливим обов'язком і викликати розчарування; коли не відкрита жива сила молитви, не відбувається зустріч із Ісусом. Коли важко молитись усно, можна роздумувати над якимсь уривком із Євангелії, завжди можна споглядати Бога. Буває час, коли ми знесилені, бракує слів, думок, пробуймо не промовляти автоматично завчений текст молитви, а побути в мовчанці, споглядати Бога. Це - час без особливо побожних слів і думок, просто перебувати у присутності Бога. Йому не потрібна велика кількість бездумних слів, навіть, якщо це молитва з молитовника. Господь очікує на щире відкрите серце, котре має багато прагнень, але погоджує їх із волею Бога.

В молитві черпаємо силу, щоб бути справжніми християнами, щоб жити духовно, а не тілесно. Пам'ятаймо, що Бог є дух, тому знаходиться завжди близько нас. Він має силу зміцнювати нас, наші родини, цілий світ... Святий апостол Павло закликає: «Нарешті кріпіться в Господі та в могутності його сили» (Еф. 6,10). Ми згадували про терпіння святих Йоакима та Анни, котрі не зламалися у молитві та довірі до Бога, але витривали, молилися і Господь послав їм дитя Марію, що стала Матір'ю Сина Божого.

Дорогі, брати й сестри, ми повинні наповнювати свій розум роздумуваннями про Бога, щоб не дати йому можливості наповнитись злими думками, а таким чином руйнується й робота диявола. Хай пресвята, пречиста, пренепорочна наша мати Марія виблагає нам духа молитви та Господнього благословення, щоб в такому стані ми витривали усе життя. Подякуймо Богові за великий дар для нас: Пресвяту Богородицю та будьмо вдячні також, за її святих батьків. Маріє, наша Мати, рятуй нас від всякої біди та горя!

+ Ігор (Возьняк)
22.12.2008

Для створення сторінки використано такі видання:

Катрій Ю. Пізнай свій обряд. - Видавництво Отців Василіян, 2004;
Шпідлік Т. Рупнік М.-І. Про що розповідає ікона. - Львів: Свічадо, 1999;
Креховецький Я. Богослов'я та духовність ікони. - Львів: Свічадо, 2000.

А також ікону Зачаття Пресвятої Богородиці святою Анною.

http://www.ugcc.org.ua/999.0.html?&L=0

http://preobrazhennja.org.ua/

Найменування ГНІХ

14 січня 2009 року

Обрізання Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа. Св. Василія Великого, архієп. Кесарії Кападокійської.

• Коротка історія свята

• Тропар та кондак

• Празничний Апостол

• Євангеліє

• Проповідь

Коротка історія празника Обрізання ГНІХ

Найближчою важливою подією із життя Ісуса Христа, що наступає після празника Христового Різдва, є Господнє Обрізання і надання імени. Святе Євангеліє про це так говорить: "Як сповнились вісім днів, коли мали обрізати хлоп'ятко, назвали Його Ісус — ім'я, що надав був ангел, перше, ніж Він почався у лоні" (Лк. 2, 21). Ісус Христос, як Бог і Законодавець, не був зобов'язаний виконувати релігійні приписи ізраїльського народу, та все таки Він їм добровільно підкорився і їх зберігав. З тієї причини Він восьмого дня після народження піддався обряду обрізання. Цю подію святкуємо першого січня. Звичай обрізувати дітей чоловічої статі є дуже старою практикою багатьох народів Сходу. Обрізання звичайно відбувалося у віці дозрівання хлопців і вважалося символом їхньої зрілости. В ізраїльському народі обрізання стало законом від Авраама. Воно мало для жидів велике значення тому, що було символом їхнього союзу з Богом, у книзі Буття про це читаємо: "Сказав Бог до Авраама: "Ти берегтимеш союз мій, ти і твої потомки, в їхніх поколіннях. Ось мій союз, що його маєте берегти між мною і вами, і між потомками по тобі: кожного чоловіка серед вас обрізати. Ви обріжете тіло на передній вашій шкірці, і це буде знаком союзу між мною і вами. На восьмім дні життя мусить бути обрізане в вас кожне хлоп'я, у ваших поколіннях" (17, 9-12). Празник Обрізання зародився і розвинувся спочатку в Західній Церкві, а потім перейшов до Східної. Латинська Церква первісно називала цей празник Господньою октавою, бо це був восьмий день після Різдва, що випадав якраз на Новий рік. На Сході празник Обрізання став загальним десь у VІІІ-ІХ сторіччі, бо щойно з того часу візантійські календарі подають першого січня празник Обрізання і празник Василія Великого. Святий Андрій Критський (VIII ст.) має проповідь на празник Обрізання і святого Василія Великого.

Про св. Василія Великого

Першого січня, на початку року, наша Церква святкує пам'ять смерті одного з найбільших і найвизначніших Отців Церкви, учителів віри й монаших законодавців, святого Отця Василія Великого, архиєпископа Кесарії Кападокійської в Малій Азії (329-379). Його особа з будь-якої точки зору незвичайна, велична, світла та гідна подиву. Він не тільки аристократ за походженням, а й аристократ духу, характеру, науки і святости. Печать його глибокої віри, героїчної любови до Бога і ближнього, науки і святости спочиває на цілій Христовій Церкві, на монашому житті Сходу й нашого народу. Знаменна прикмета святого Василія як архипастиря — це безстрашність у визнаванні й обороні святої віри. В його часи єретики-аріяни люто переслідували правдивих визнавців Христа. Цісар Валент (364-379), охрещений аріянським єпископом, став завзятим апостолом аріянізму. Серед нелюдських і жорстоких гонінь єпископів і вірних лише Василій зважився стати перед самим цісарем. Історики описали зустріч святого Василія з Модестом, префектом Преторії. Він, як Валент, запеклий аріянин наказав спалити разом з кораблем 88 священиків. Модест кличе святого Василія до себе і приймає його гордо й зухвало. Він навіть не звертається до нього як до єпископа. Кричить на святого Василія і погрожує йому вигнанням, конфіскацією майна, муками і смертю. На всі ті страшні погрози святий Василій спокійно відповідає: "Грози мені чим іншим, бо ніяка з тих кар мене не зворушує". Модест відтак, звітуючи цісареві Валентові про свою розмову з Василієм, сказав: "Пане, єпископ нас переміг. Він вищий понад усякі погрози і стійкий перед усякими переконуваннями". І цісар залишив святого Василія у спокої. Святий Василій ревний апостол живого слова-бесіди. Проповідь у його часи була дуже важливим, могутнім і майже єдиним чинником у навчанні святої віри. Святий Василій — це проповідник і бесідник з Божої ласки, його слово палке, вогненне, поривисте. Оповідає святий Єфрем Сирин, який прийшов до Кесарії відвідати святого Василія і зайшов до церкви, де якраз той проповідував, і побачив білого голуба на рамені святого Василія. І тоді святий Єфрем вигукнув: "Великий Ти, Боже, у своїй правді. Василій — це вогненний стовп і його устами говорить Святий Дух". Вогненний стовп — це символ його геройської любови до Бога і ближнього. Він став символом і його духовних синів у Василіянському Чині. Святий Василій Великий — митець і апостол пера. Небагато прожив, але багато написав, його велика духовна спадщина — це твори догматичні, моральні, аскетичні, полемічні, пояснення Святого Письма і 366 листів. Тропар та кондак Тропар празника, глас 1: На престолі вогневиднім у вишніх сидиш з Отцем безначальним і божественним твоїм Духом. Благоізволив ти родитися на землі з Дівиці, що не знала мужа — твоєї матері, Ісусе. Того ради й обрізання довершено на тобі, людині восьмиденній. Слава преблагому твоєму задумові, слава промислові твоєму, слава низходженню твоєму, єдиний Чоловіколюбче. І святому, глас 1: На всю землю вийшло вістування твоє, прийняла бо вона слово твоє, що ним боголіпно навчив ти; природу того, що існує, пояснив ти, звичаї людські прикрасив ти — царське священство, отче преподобний Василіє. Моли Христа Бога за спасення душ наших. Слава: Кондак святому, глас 4: Явився єси основою непохитною Церкви, подаючи всім людям владицтво неукрадне, запечатавши твоїми веліннями, небоявленний Василіє преподобний. І нині: Кондак празника, глас 3: Всіх Господь обрізання терпить і людські прогрішення як благий обрізує, дає спасення світові; і радується в вишніх і Творця єрарх, і світлоносний, і божественний таїнник Христовий — Василій. Послання святого апостола Павла Колосян 2, 8-12 Браття, вважайте, щоб ніхто не звів вас підступною філософією та пустим обманом за людським переданням та за первнями світу, а не за Христом. У Ньому бо живе вся повнота божества тілесно, і ви причасні тій Його повноті. Він бо голова всякого начала і власти. У Ньому ви були обрізані обрізанням нерукотворним, коли ви скинули з себе це смертне тіло обрізанням Христовим. Поховані з Ним у хрищенні, ви разом із Ним також воскресли, вірою в силу Бога, Який воскресив Його з мертвих. Євангеліє від Луки 2, 20-21; 40-52 В той час вернулись пастирі, славлячи і хвалячи Бога за все, що чули і виділи, як ото сказано було до них. І як сповнилися вісім днів, щоб обрізати Його, то назвали ім'я Його Ісус, назване ангелом перше, поки не зачався в утробі. Дитя ж росло і кріпилося духом, сповняючись премудрістю, і благодать Божа була на Ньому. І ходили родителі Його щороку в Єрусалим на празник Пасхи. І як був літ дванадцяти, коли вони возходили в Єрусалим по звичаю празника, і скінчились дні, і вони верталися, остався отрок Ісус в Єрусалимі. І не завважили Йосиф і мати Його. А гадаючи, що Він є в гурті, пройшли день дороги і шукали Його між рідними і знайомими. І не знайшовши Його, вернулися в Єрусалим, шукаючи Його. І сталося по трьох днях, що знайшли Його в синагозі, як Він сидів серед учителів, і слухав їх і питав їх. І зжахнулися всі, що слухали Його, задля розуму і відповідей Його. І побачивши Його, дивувалися, і сказала до Нього мати Його: Дитино, що Ти вчинив нам? Ось батько Твій і Я, боліючи, шукали Тебе. І сказав до них: Чого ви шукали Мене, чи ви не знали, що в тому, що Отця Мого, належить Мені бути? Та вони не зрозуміли слово, що Він сказав їм. І зійшов з ними і прийшов у Назарет; і повинувався їм. І мати Його зберігала всі ті слова в серці своїм. А Ісус успівав премудрістю і ростом, і благодаттю в Бога і в людей. Проповідь В короткому часі, восьмого дня після Різдва ГНІХ святкуємо його найменування, про це нам говорить євангелія: «Як сповнилося вісім днів, коли мали обрізати хлоп’ятко, назвали його Ісус – ім’я, що надав був ангел перше ніж він зачався у лоні» (Лк 2,21). У Старому Заповіті знаходимо слова, котрі Господь сказав до Авраама: «Ти берегтимеш союз мій, ти й твої потомки… Ви одріжете тіло на передній вашій шкірці, й це буде знаком союзу між мною й вами. На восьмому дні життя, мусить бути обрізане у вас кожне ваше хлоп’я, і той, хто народився у господі та куплений за гроші…» (Бут 17,9-12). Так було встановлено угоду між Господом Богом та ізраїльським народом, представником котрого був Авраам. Через обрізання кожний ізраїльтянин ставався учасником Божого благословення і обітниць даних Богом вибраному народові, коли його життя було згідне з Божою Волею. Старозавітне обрізання було прообразом новозавітного хрещення. Пресвята Богородиця зі святим Йосифом старалися виконувати кожний припис даний Господом їхньому народові, тому у восьмий день народжене хлоп’ятко було названо іменем Ісус, що сказав був ангел. Ім’я Ісус є ім’ям нашого Бога, Творця, нашого Спасителя. Ім’я Ісус для кожного християнина дуже дороге: у ньому вся наша надія; наша поміч у кожній миті життя, а особливо, в трудних хвилинах; прощення наших гріхів; наука християнського життя; наше спасіння, освячення, а головне наша любов і зміст усього життя. Велике багатство про значення цього імені знаходимо у книгах Святого Писання. Святий апостол Павло про ім’я Ісус так пише до филип’ян: «Тому і Бог його винищив і дав йому ім’я, що понад всяке ім’я, щоб перед іменем Ісуса всяке коліно приклонилося на небі, на землі й під землею» (Фил 2,9-10). Тому ім’я Ісус ми повинні вимовляти з великою побожністю, благоговінням, вірою, надією та любов’ю. Коли батьки дають ім’я своїм дітям, котрих дарує їм Господь, воно повинно бути вибране не з огляду на імена артистів, спортсменів, політичних лідерів чи навіть, батьків, діда або бабусі, а з огляду на покликання дитини Богом до життя та виконання нею Господнього завдання. Свято найменування ГНІХ в нашому краю співпадає із святом Нового року юліанського календаря, що так гучно його обходили у давнину, а тепер у нас більше цю гучність перенесено на 1 січня за григоріанським календарем. Святий Іван Золотоустий критикував погану поведінку тогочасних людей, котрі вірили у те, що як відсвяткують Новий рік, так поведеться у цьому році. Він пригадує, що щастя не в тому, що будеш пиячити першого дня і так продовжувати до кінця року, а потрібно робити те, що подобається Господові (пор. св. І. Золотоу., «Слово на Новий рік»). Цей же святий звертає велику увагу на гідність людини: «Кого хвалить Бог, того ти не гуди, не осуджуй; а він хвалить того, хто живе праведно… Від кого Бог відвертається, того не хвали; а він відвертається від того, хто живе негідно, хоч би посідав багатства» (св. І. Золотоустий там же). Тому й ми шануймо у собі та ближньому людей, котрі мають завдання жити згідно волі Бога. Початок нового року означає, що поза нами закінчений певний період часу, котрий ми використали в якийсь спосіб: добрий чи не добрий, але воно наше. Перед нами постає новий відлік часу, тобто року, що є великим невідомим для нас, ані як ми його використаємо, ані чи цей Новий рік ми щасливо переживемо, чи бува, Господь не покличе нас певного дня у цьому році, щоб здати звіт із нашого життя. Книга Сирах пригадує нам про час такими словами: „Мій сину, вважай на час та бережися зла” (Сирах 4,20). Навіть стародавні філософи старалися пригадувати людям, щоб пізнавали вартість часу. Старовинний мудрець Сенека говорив, що немає ціни, що дорівнювала би вартості часу. Святий Вернард Сієнський твердив, що мить вартує стільки, скільки вартує Бог, тому що у кожній миті часу людина може здобути Боже милосердя і вічну славу. Час є даром, котрий є тільки у цьому світі, його немає у вічності: ані у небі, ані у пеклі. Тому вміло використовуймо кожну хвилинку часу. Велику ціну за час заплатили б ті, хто засудив себе на вічне терпіння! Які нарікання почули б ми у вічності від тих осіб, що використали свій час на образу Бога! Хто знайшовся у вічності не можна змінити і направити нічого. Блаженні, котрі знайшли вічне щастя, коли б могли плакати, плакали б тільки тому, що втратили час, в котрому могли здобути більшу славу в небі. Одна сестра-венедиктинка, що з’явилася по смерті у славі одній особі сказала, що вона цілковито щаслива. Однак, коли б могла за чимось жалувати, то бажала б тільки того, щоб терпіти таку хворобу, котру витерпіла при смерті аж до судного дня, щоб тільки здобути більшу славу Божу. Як ми використовуємо час, котрий нам дано як великий скарб, щоб здобувати вічне щастя, тобто споглядати Бога лицем у лице? Чи не втрачаємо нашого часу на непотрібні речі? А може ми живемо у гніві з Богом і наш час діє проти нас?! Святий Августин перестерігає: „Як ти можеш мати у розпорядженні завтрашній день, коли не знаєш чи залишилася тобі година життя?” Тому, стараймося добре використати час, бо це дар, запропонований нам Богом для гідного використання. Добре розумів вартість часу св. Василій Великий, котрого пам’ять гідно святкує наша Церква. Він прожив недовго, приблизно 50 років, але свій час використав якнайкраще. Посвятив своє життя служінню Богові і людям. Історія записала, коли св. Василій Великий став перед Модестом префектом Преторії, аріянином, а той криком грозив святому про вигнання, конфіскацію майна та смертю. Святий спокійно відповів, щоб погрожував йому чим іншим, бо ніяка з цих кар його не порушувала. Пізніше Модест звітував цісареві Валенсу, що єпископ переміг їх і він вищий понад усякі їхні погрози. Так святий любив й цінив свою приналежність до святої Церкви. І ми дорогі брати й сестри дякуймо Богові за великий дар: бути синами правдивої Церкви та витривати у святій вірі до Бога до кінця нашого життя.

+ Ігор (Возьняк) Львів-Рясне 1, 14.01.2008

Для створення статті використано такі джерела:

• Катрій Ю. Пізнай свій обряд. - Видавництво Отців Василіян, 2004.

• http://www.ugcc.org.ua/483.0.html

8.11.2008 р. Святого великомученика Димитрія

8 листопада 2008 року

Святого великомученика Димитрія

* Коротка історія свята
* Тропар та кондак
* Празничний Апостол
* Євангеліє
* Проповідь

Коротка історія

Св. Димитрій жив у другій половині третього сторіччя у місті Солуні, з грецької Тессалоніке, де його батько був високим цісарським достойником. По смерти батька цісар Максиміліян зробив його солунським проконсулем. Св. Димитрій від дитинства був вихований у християнській вірі. Хоча займав високий уряд, то він свою віру явно визнавав та був апостолом своєї віри. За те цісар Максиміліян каже вкинути його до в'язниці. Будучи у в'язниці, він благословив св. Нестора на боротьбу з цісарським непереможним гладіатором Лієм. Св. Нестор виступив проти Лія з хрестом у руках, і поконав та вбив його. Цісар довідавшися, що це Димитрій благословив Нестора на боротьбу з Лієм, послав своїх жовнірів і вони прокололи його списами. Це було 306 року. Пам'ять св. Нестора відзначає Східна Церква наступного дня після празника св. Димитрія.

Геройську віру св. Димитрія прославив Господь Бог не тільки різними чудами по його смерти, але також нетлінністю тіла та мироточивістю. Коли, по яких сто роках після його смерти, відчинено гріб – то його тіло знайдено нетлінним, а його кості видавали пахуче миро–олій, яке зціляло недужих.

Празник св. Димитрія належить до середніх празників. З цим празником є злучена пам'ять землетрусу, який був у Царгороді 26 жовтня 740 року. В богослуженні на день св. Димитрія св. Церква ставить нам перед очі його геройську віру та різні чесноти. Вона славить його як мужнього Христового воїна й ісповідника, як чудотворця, що лікує недуги душі й тіла та помагає в кожній потребі. "Мучениче страстотерпче, святий Димитріє, – співаємо на стихирах вечірні – ти чудами світиш світові, наче сонце. Тож святкуючи твою пам'ять, ми всі радіємо твоїми чудами, Блаженне..." А в п'ятій пісні канона утрені читаємо: "Ті, що з вірою щиро прибігають до твого храму, Димитріє, скоро звільняються від недуг і душевних терпінь".

Тропар та кондак

Тропар, глас 3: Як великого поборника в бідах знайшла тебе вселенна, страстотерпче; ти перемагаєш народи, бо, як скинув ти Лієву гординю і на подвиг сміливим учинив ти Нестора, так, святий Димитріє, молися Христу Богу, дарувати нам велику милість.

Слава: Кондак, глас 2: Крови твоєї струями, Димитріє, Бог Церкву обагрив, давши тобі кріпость непобідиму і зберігаючи град твій непошкодженим, бо ти – його твердиня.

І нині: Богородичний, глас 2: В молитвах невсипущу Богородицю і в заступництвах незамінне уповання гріб і умертвіння не втримали. Бо як Матір Життя до життя переставив той, хто вселився в утробу приснодівственну.

ІІ послання святого апостола Павла до Тимотея 2, 1-10

Сину Тимотею, зміцнюйся у благодаті, що в Христі Ісусі. А що ти чув від мене при багатьох свідках, те передай вірним людям, які будуть здатні й інших навчити. Отож, перенось муки, як добрий воїн Христа Ісуса. Ніхто, бувши воїном, не втручається в справи життя цього, якщо хоче догодити тому, хто його найняв на службу. І коли хтось бореться, то не отримує вінка, якщо не бореться законно. Рільникові, що працює, належиться першому споживати плоди. Збагни, що я говорю, а Господь дасть тобі розуміння у всьому. Пам'ятай про Господа нашого Ісуса Христа, що воскрес із мертвих, з роду Давида, згідно з моїм Євангелієм, за яке я страждаю аж до кайданів, немов злочинець, але слова Божого зв'язати не можливо. Тому я все терплю задля вибраних, щоб і вони осягнули спасіння, що в Христі Ісусі з вічною славою.

Євангеліє від Івана 15, 17-16, 2

Сказав Господь: Це вам заповідаю, щоб ви любили один одного. Якщо світ вас ненавидить – знайте, що він Мене перше, ніж вас, зненавидів. Якби ви були від світу, світ своє любив би. А що ви не від світу, бо Я вибрав вас від світу, тому світ вас ненавидить. Згадайте слово, що Я був сказав вам: Слуга не більший від пана свого. Якщо переслідували Мене, переслідуватимуть і вас; і якщо слово Моє зберігали, зберігатимуть і ваше. Та все те робитимуть вам за ім'я Моє, бо не знають Того, Хто послав Мене. Якби Я не прийшов був і не говорив до них, гріха не мали б. Але тепер вони не мають виправдання за їхній гріх. Хто ненавидить Мене, і Отця Мого ненавидить. Якби Я не чинив був серед них діл, яких ніхто інший не чинив, гріха не мали б. Тепер же і бачили, і зненавиділи – і Мене, і Отця Мого. Але щоб здійснилося слово, що написане в їхньому законі: Зненавиділи вони Мене безпідставно. Як прийде Утішитель, Якого зішлю вам від Отця, Дух істини, який від Отця походить, Він свідчитиме про Мене. Та й ви свідчитимете, бо ви зі Мною є від початку. Сказав я вам те, щоб ви не зневірилися. Вас виключать із синагог. І настане година, коли кожен, хто вас убиватиме, думатиме, що службу приносить Богові.

Проповідь

Святий Дмитрій Солунський є досить відомим та почита­ним нашим народом святом. Його ім'я є поширеним у нашому народі, на його честь збудовано багато церков. Св. Дмитрій народився у другій половині третього сторіччя. Його батьки виховали його у християнській вірі. Коли він досягнув зрілого віку був призначений солунським проконсулом. Коли імпера­тор Максиміліан розпочав переслідування християн то довідав­ся, що св. Дмитрій не тільки не переслідує християн, але й сам є християнином. Незважаючи на обіцянки імператора високих посад та багатства, залишився вірним Христу. За це був вкину­тий у в'язницю. У в'язниці св. Дмитрій благословив юнака Нестора на бій з гладіатором Лієм, який насміхається з хрис­тиян та Ісуса Христа. Отримавши благословення Нестор пере­міг Лія. Коли розгніваний імператор взнав, що св. Дмитрій благословив Нестора, наказав вбити св. Дмитрія. І воїни у в'яз­ниці закололи списами св. Дмитрія. Християни з почестями поховали тіло святого.

Життя св. Дмитрія як бачимо було скромним. Своїм жит­тям він не відрізнявся від тисячі інших мучеників. І можливо, його життєпис загубився б серед сторіч, якби не через майже сто років після його мученичої смерті, християни вирішили перепоховати його тіло. І коли відкрили його гріб, то побачи­ли, що воно є нетлінне та виділяє пахуче миро. Багато людей приходило, щоб вшанувати тіло св. великомученика і багато відчуло на собі поміч цього святого, а його пахучим миром багато людей зцілилося від різних недуг. Так Бог виявив свя­тість життя св. Дмитрія, та прославив його ім'я після смерті більше, як за його життя. І це повинно заохочувати нас, щоб ми не падали часто духом, але завжди твердо стояли в вірі у Христа, та вміли б вмирати задля Христа кожного дня. А наша нагорода та прослава нашого життя прийде свій час, який Гос­подь призначив кожному з нас. Людина, що щоденно за свого життя освячується Святим Духом не тільки освячує свою душу, але й тіло. Нетлінність та мироточивість тіла св. Дмитрія піс­ля його смерті є знаком приємності його життя для Бога. Освя­чене святим життям тіло і після смерті не підпадає законам природи. Бо де є Бог там перемагаються закони природи. Вони підкоряються Тому, Хто їх установив. Гріх є причиною нашої смерті.

І те, що наше тіло розкладається після смерті та виділяє трупний запах є причиною насамперед того, що наше життя здебільшого переповнене гріха та служіння пристрастям. Ми всі звикаємо до матеріального життя та матеріальних речей. І свідченнями, що виходять за рамки матеріального світогляду, є нетлінні мощі святих людей. Вони переносять наш погляд у духовний світ. Нетлінність - це не тільки прослава життя святої людини, але й є закликом до нас, щоб ми наслідували життя святих. Щоб ми споглядаючи це Боже таїнство отриму­вали наснагу до духовного життя. Споглядаючи на нетлінність тіла святих, ми бачимо, що Божі, духовні речі є вічні, а мате­ріальні – скоро проминаючі. І коли людина своє життя віддає скоро проминаючим речам - сама проходить. А віддаючи своє життя для вічності - стає вічною. Тому у всі часи християн­ства люди ішли до місць де зберігаються мощі святих людей, щоб торкнутися вічності та щоб наповнитися духовної сили. Вшановуючи святі мощі людина має нагоду застановитися та перемінити своє життя, наповнитися Божої благодаті та отри­мати заступництво цих святих. Мощі святих є великим джере­лом Божої Благодаті. І мощі великомученика Дмитрія та цілю­ще пахуче миро, що витікає з них є тому великим свідченням. Не втрачаймо нагод відвідувати святі місця, та вшановувати мощі святих людей. Бо нетлінність їхнього тіла є не стільки їх прославою, скільки Божим даром для нас. Бо свою прославу та нагороду вони отримали вже від Бога у вічності. А нетлінність їхнього тіла є скоріше дороговказом для нас, щоб ми не зійшли з правдивої дороги у цьому земному життю.

Тож не лінуймося працювати для Бога, свідчити Бога сво­їм життям, будемо стійкими у вірі, просімо заступництва і по­мочі св. Дмитрія у нашому житті. І Господь, якому підкоря­ються усі закони природи прославить нас та наше життя. Амінь.

Для створення статті використано такі джерела:

о. Андрій Івашків
"Сівач", листопад 2003 Ч. 11 (48) рік 5
Катрій Ю. Пізнай свій обряд. - Видавництво Отців Василіян, 2004;
Збірник проповідей "Сівач".
Ікону св. великомученика Димитрія.

14 жовтня 2008 р. Покрова Пресвятої Богородиці

14 жовтня 2008 р.

Свято Покрова Пресвятої Богородиці

• Коротка історія

• Тропар та кондак

• Послання святого апостола Павла до Євреїв 9, 1-7

• Євангеліє від Луки 10, 38-42; 11, 27-28

• Проповідь

• Про ікону

Коротка історія

Поміж Богородичними празниками нашого церковного року на осібну увагу заслуговує празник Покрова Пресвятої Богородиці. Культ Божої Матері як Покровительки нашого народу тягнеться золотою ниткою від княжих часів аж по сьогодні. Секрет того постійного, улюбленого й ревного культу Богоматері як Покровительки, лежить, мабуть, в тому, що тут ідеться не про земське і людське, але небесне й могуче заступництво. А такого заступництва й опіки хоче кожна людина, родина й народ. Від самого початку існування нашої держави ми стало мали великих і сильних ворогів. Тож нічого дивного, що наш народ шукав такої помочі й опіки, проти якої не може встоятися жадна людська сила, а тією поміччю був якраз покров Преч. Діви Марії. Тому празник Покрова завжди був і є для нашого народу днем великого вияву любови і вдячности для Пресв. Богородиці та днем радісної прослави і звеличення її покрова й заступництва.

Головний мотив, який причинився до установлення цього празника, це видіння св. Андрія Юродивого. Царгород, столицю Візантії, облягали араби. Ціле місто й народ у великій тривозі. В храмі Пресв. Богородиці на Влахернах, де переховувалася Її риза, правиться всеночне. Розмолений народ виповнив церкву по береги. Між народом ревно молиться про охорону міста св. Андрій Юродивий зі своїм учнем Епіфаном. Відправа кінчиться. Втім св. Андрій бачить, як від царських дверей - так звалися у греків головні входові двері церкви - йде світлом осяяна Прес. Богородиця у супроводі Св. Івана Христителя і св. Івана Богослова та при співі великого хору Святих. Божа Мати підходить до престола, вклякає, довго молиться і заливається сльозами. Відтак встає, здіймає зі своєї голови преясну хустку-покров-омофор, з грецької мафоріон, і широко простирає її над народом у церкві. Видіння зникає. Св. Андрій і Епіфан, які бачили це видіння, зрозуміли, що Пресв. Богомати прийшла, щоб рятувати місто. Подія чуда блискавкою розноситься по всьому місті. Вороги відступають. Місто врятоване.

Від тієї хустки-покрова і празник дістав свою назву. Покров-омофор стали символом опіки і заступництва Преч. Діви Марії.

Східня Церква у своїх богослужбах залюбки підкреслює три найкращі привілеї Пресв. Богородиці: Її Богоматеринство, Її Вседівицтво і Її Заступництво за нами перед Богом і якраз цей третій привілей Божої Матері найбільше припав до серця нашому народові. Наші князі, наші королі, наше військо, наші козаки й гетьмани радо вибирають Преч. Діву Марію за свою Покровительку й Опікунку.

Тропар та кондак

Тропар, глас 4: Днесь, благовірні люди, світло празнуємо, отінювані твоїм, Богомати, пришестям, і, спозираючи на твій пречистий образ, покірно мовимо: Покрий нас чесним твоїм покровом і ізбав нас від усякого зла, молячи Сина твого, Христа Бога нашого, спасти душі наші.

Слава, і нині: Кондак, глас 3: Діва днесь предстоїть у церкві і з ликами святих невидимо за нас молиться Богу. Ангели з архиєреями поклоняються, апостоли з пророками ликують, бо ради нас молить Богородиця превічного Бога.

Послання святого апостола Павла до Євреїв 9, 1-7

Браття, перший завіт мав також свої установи щодо служби і земну святиню. Бо зроблено перший намет, де були світильник, стіл і хліби появлення: він зветься Святе. За другою ж завісою був намет, званий Святе Святих, із золотим жертовником кадила та з кивотом завіту, увесь покритий золотом; у ньому був золотий посуд з манною, розквітлий жезл Арона і таблиці завіту. А зверху над ним були херувими слави, що крильми отінювали престол. Але про те тепер не час говорити докладно. При такому влаштуванні всього, у перший намет входили завжди священики, виконуючи службу, а в другий - раз на рік лиш архиєрей, і то не без крови, яку приносив за свої й людські провини.

Євангеліє від Луки 10, 38-42; 11, 27-28

В той час увійшов Ісус в одне село, і одна жінка, на ім'я Марта, прийняла Його в свій дім. А в неї була сестра, що звалась Марія, що, сівши у ніг Ісусових, слухала слова Його. А Марта клопоталась великою послугою і, станувши, сказала: Господи, чи не зважаєш, що сестра моя одну мене зоставила служити? Скажи, отже, їй, щоб мені помогла. І відповівши, Ісус сказав їй: Марто, Марто, ти журишся і клопочешся про многе. А одне є на потребу. Марія ж вибрала добру часть, що не відніметься від неї. І сталося, як Він це говорив, одна жінка, піднявши голос з народу, сказала Йому: Блаженна утроба, що носила Тебе, і груди що кормили Тебе. Він же сказав: Отож блаженні ті, що слухають Боже слово і зберігають Його.

Проповідь

"Відкрию уста мої і Духом натхнен­ний,
промовляю слово Цариці Матері,
і весело буду святкувати,
і чуда її про­славляти " (Ірмос кан. гл. І).

"Прикрашена божественною славою свята і славна пам'ять" про Пречисту Діву Марію, зібрала нас всіх на свято Покрови Пресвятої Богородиці, щоб "разом з ангельськими хорами, Предтечею і Богословом, пророками і апостолами".., вірою з чистим серцем, прославити Божу Матір, що завжди захищає і покриває людей святим Своїм омофором.

З Євангельської історії відомо є, як в Кані Галилейській Господь Ісус Христос "поклав початок чудес Своїх, явив славу Свою і повірили в Нього Його учні". А спонукала початок Христових чудес Мати Ісусова, Пречиста Діва Марія (Ів. 2.1-11). Там же, в Кані Галилейській, перш ніж зцілити сина ца­редворця, Христос об'являє: "Ви не увіруєте, якщо не побачите знамень і чудес" (Ів. 4,48). Господні чудеса - найдостовірніші свідки Божого об'явлення, пристосованого до розуму усіх людей. Вони мають своє призначення і навіть місію - спроваджувати люди­ну до віри в Бога, бо "де хоче Бог, там перемагаються закони природи". Боже чудо ніколи не порушує законів природи, а являє щось нове і невідоме. І як же мало пожитку з того, коли будь-яку чудесну Божу дію, людина схоче зрозуміти, тим са­мим вона позбавляє себе заслуги віри, бо не вбачає в чуді дії Божого Провидіння і Божої волі. Адже Христос ніколи не творив чудес задля пустої цікавості, чи навіть бажання само-прослави: зморений голодом, Він не перетворює камінь на хліб (Мт. 4,3). Всі Христові чудеса - це ознаки милосердя, зна­мення, і сповнення пророцтв. Ось чому Син Божий накормлює п'ятьма хлібами п'ять тисяч чоловік, окрім жінок і дітей (Мт. 14.21).

Якщо "чудом всіх чудес можна назвати створений Богом світ, то наскільки більшим чудом є чудо прожити на цьому світі достойно чистим життям". Таким життям, чистим і безгрішним, прожила Пречиста Діва Марія, Божа Мати. З усіх звершених Богом чудес на світі, "нема нікого, хто б міг зрівнятися з Богородицею Марією... Чи є друге подібне чудо між всіма чудесними творіннями?" (св. Прокл). "Хто ще Чесніший Херувимів і славніший Серафимів, надія патріархів, бажання пророків, слава апостолів, честь мучеників, радість святих?" (св. Єфрем).

Все життя Пречистої Діви Марії - це суцільний прояв Божих чудодійств через Неї, як надзвичайної Жінки, бо Вона є Дівою і Матір'ю. Вона одна - Божа Матір, і їй по праву належить почитання з найвищим достоїнством - Богороди­ця! В дівственнім лоні Марії, творчою силою Святого Духа, зачинається Предвічний Бог як Чоловік, але не як звичайний чоловік, а як Богочоловік-Еммануїл, що означає "з нами Бог" (Мт. 1.23).

В житті Марії Діви це найбільше чудо, в яке ми віруємо, і яке сповідуємо, і яке провадить нас до віри в Бога. В лоні Марії "тілесна поселилася вся повнота Божества" (Кол. 2.9), чому Вона стала Повірницею, і за що ми її прославляємо, ви­голошуючи: "Радуйся Невісто Неневісна!".

"Прославляймо Марію Діву, Всесвітню славу, що вийшла від людей і породила Господа, небесні двері, ангельську пісню, вірних окрасу. Вона бо стала небом і храмом божества, знищила ворожнечу, встановила мир і відкрила Царство" (Догм. гл. І).

Чудодійствами через Марію Господь Бог провадить людей до віри в Нього. Бо як колись, "...кущ охоплений полум'ям не згорав, так і Ти, Діво, породила, і Дівою зосталася" (Догм, гл. 2)." І як нам не дивуватись, Всечесна, Твоєму богочоловічому різдву? Ти, Всенепорочна, не знавши мужа, породила тілесно Сина без батька, зродженого у вічності від Отця без ма­тері" (Догм. гл. 3). То "через Тебе пророк Давид став богоотцем, з Тебе Бог зволив стати Людиною без батька і спасти світ у Христі" (Догм. гл. 4). То Ти "Діво Христа зродила безсіменно, ...і після народження Еммануїла зосталася нетлінною" (Догм. гл. 5). Як "Тебе не прославляти Пресвятая Діво, ...Единородний Син, що предвічно засяяв від Отця, вийшов з Тебе, Чистая, воплотившись несказанно" (Догм.гл.6). "Ти стала Матір'ю надприродньо, Богородице, несказанно і незбагненне залишилась Дівою; чуда Твоїх родин язик сказати неспроможен, бо коли хоче Бог, то змінюється і лад природи" (Догм, гл. 7); бо "Цар Небесний на землі з'явився ... і від Чистої Діви воплотився" (Догм. гл. 8).

Коли ми віруємо, що Ісус Христос є Божий Син, ми ніко­ли не будемо сумніватися в Його Євангельських чудесах, а будемо їх сприймати як природній результат Його месійного життя і служіння; саму ж Пречисту Діву Марію, як чу­десну співслужительку в справі спасення роду людського.

"В річному крузі богослужінь з особливою любов'ю ми вшановуємо Преблагословенну Богородицю Марію, яка нерозривним зв'язком поєднується зі спасенним ділом Свого Сина" (Декрет "Про Св. Літургію"). В день пам'яті Непороч­ного Зачаття, "збираймося духом в домі Йоакима і Анни, припадаймо до одуховленого Божого Кивоту і співаймо з про­роком Давидом про Непорочну Діву Марію, освячену Неневісну Вседіву, що стала житлом Господа". В преславнім Різдві Богородиці, духом віри споглядаймо, як "Бог приготував собі святий Престіл на землі, створив живе небо; з неплідного кореня зростив нам живоносний сад - Свою Матір. Появ­ляється світла палата і книга Слова Життя, народжується Та, що є брамою до Сходу, яка чекає на вхід Великого Святи­теля. Вона Єдина, що на спасення душ наших, вводить Єди­ного Христа у вселенну".

На Введення "маленькою дівчиною Марія незбагненне при­водиться до Господа, до старозавітного храму, щоб в ньому жити, виховуватись і освячуватись: все небо здивувалося, що в Тобі Святий Дух оселився". На Стрітення "вітаємо Богоро­дицю Марію, небесну браму, бо Вона явилася Престолом Хе­рувимським, Дівою, що носить на руках Сина, Владику життя і смерті, Спасителя світу".

В Благовіщенні "Предвічне Слово Божим задумом посе­лилося в Тобі, Богородице Діво, і врятувало упалий рід наш від давнього прокляття. Тому Тобі, Мати Христова, ми всі з ангелом кличемо: Радуйся!". На Успення ми є свідками "див­ного чуда. Мати Життя до гробу покладається і гріб стає дра­биною до неба..." А нинішнього дня Покрови, як же велич­но співаємо: "Пречиста Богородице, Покрове для світу! Церкви з усяки­ми назвами Твоїх празників, оздоблюють гори і узгір'я, до Тебе кличемо: радуйся Благодатна, з Тобою Господь, що через Тебе подає світові велику милість. Покровом Своєї милості покрий нашу Церкву, весь наш народ... Освячується небо і земля, освітлюється храм, вірні веселяться, бо невидимо вхо­дить Божа мати і молиться до Христа за християн".

Варто було б ще оповісти про чудодійства Богородиці бо­гослужбовими стихирами на основі служб Її чудотворних ікон, пам'ять яких розсіяна по всіх дванадцятьох місячних Мінеях. Можна розказувати про чудеса Богородиці з богослужб Господніх празників, і всіх святих, на основі празничних богородичних канонів, акафістів, молебнів і яких же пре­красних побожних пісень на честь Божої Матері.

Своєю ж скромною заміткою хотів лише звернути нашу загальну увагу на незрівнянну красу і безмежну висоту сла­ви Богоматері Марії, звернути увагу на наш обов'язок пізна­вати і заглиблюватись в ці чудові скарби нашого богослужіння, де зібране невичерпне джерело непорушної віри в Господа Бога через чудесні об'явлення Пречистої Діви Марії, Божої Матері. Беручи участь в богослужбах у днях на честь її празників, сміливо звертаймося до Пресвятої Богородиці, щоб Вона донесла наші молитви Своєму Синові і Богові. Бо нема молитви, якої б не почув Господь, коли за нас благає наша Небесна Мати. Амінь.

Про ікону

Омофор, „Святий Покров” Матері Божої, реліквія, яка вважалася автентичною, була привезена до Константинополя з Єрусалима у часи Лева І (457-474). Покривання голови є символом захисту. Вірменсь­кий Синаксар возвеличує покладення цієї реліквії у церкві Богородиці Влахернської такими словами: „Ти дав нам, о Боже милосердний, свою Матір як прибіжище”. Гімн-акафіст прославляє образ Богоро­диці Влахернської як „покров світу, ширший від облаків”.

Також розповідають про чудесну подію, яка відбулася у цій церкві. За Лева Мудрого (886-912) св. Андрій Салос, „юродивий в Христі”, раб-скіф, разом зі своїм учнем Епіфанієм мав видіння, наче Бого­родиця покриває цілий світ „велетенським покровом, більшим від неба”. У слов'янських Церквах празник на честь цього чуда нази­вається Покров і святкується у жовтні. Починаючи з XV століття він має постійне іконографічне вираження: простягнений над хри­стиянським народом покров, який тримає сама Богородиця або ангели. На Заході варіант цієї іконографії відомий як „Мадонна з серпанком”, під яким знаходять притулок вірні.

Захист з боку могутнього є надією для тих, хто почуває себе вбогим. В Євангелії вбогі проголошені блаженними (див. Мт. 5, 3), адже вони певні, що матимуть Божу опіку. Але людина є образом Божим. Шукаючи захистку через свою убогість, вона водночас хоче також захищати інших. Богородиця, цілком особливим способом захищена у вічності, теж стає захисницею. „Під Твою милість прибігаємо” – це одна з найдавніших молитов до Богородиці. Знаменним є те, що покров переходить в руки ангелів, аби руки Марії були вільними для молитви. У правому верхньому куті бачимо Христа, який благословить. Він, Бог, що став людиною, жестом благословення продовжує молитовний ритм рук Благодатної. Два різні жести єднаються, щоб стати одним. Саме тому візантійські укладачі гімнів насмілилися звернутися до Богородиці зі словами, які звучали б блюзнірством, якби були звернені до когось іншого, а не до самого Бога: „Поза Тобою нема для нас жодної надії”.

Звичайно, невипадково іконописець черпав натхнення для цієї композиції в іншій іконі, яка має назву „Отцівство” і представляє Слово на грудях у Бога-Отця. Через Христа Материнство Марії є відображенням Отцівства Бога, який сходить у світ як воплочене Провидіння.

Якщо на іконі „Вознесіння” Богородиця символізує Церкву на землі, то на іконі „Покрови” Вона означає небесну Церкву в молит­ві, таїнство взаємного заступництва. У старому Законі єдність Божого народу була заснована на крові. Єдність Церкви зміцнюється через кровообіг благодаті у всіх її членах. Цей взаємний зв'язок підтримує і захищає кожного окремого вірного, який сам по собі загубився б, а разом з іншими і під захистом інших спасеться.

Для створення статті використано такі джерела:
о. Іван Кащук
"Сівач", жовтень 2005 Ч. 10 (72) рік 7
Катрій Ю. Пізнай свій обряд. - Видавництво Отців Василіян, 2004;
Шпідлік Т. Рупнік М.-І. Про що розповідає ікона. - Львів: Свічадо, 1999;
Креховецький Я. Богослов'я та духовність ікони. - Львів: Свічадо, 2000;
Збірник проповідей "Сівач".
Ікону Покрова Пресвятої Богородиці.

27.09.08 р. Воздвиження Чесного Хреста Господнього

27 вересня 2008 року 

Воздвиження Чесного Хреста Господнього

• Коротка історія свята
  
• Тропар та кондак
  
• Празничний Апостол
  
• Євангеліє
  
• Проповідь
  

Коротка історія

Празник Воздвиження Чесного Хреста належить до дуже старовинних празників, але, як історія знайдення св. Господнього Хреста, так і історія установлення празника, покриті серпанком різних легенд і нелегко тут відрізнити історичну дійсність від звичайної побожної легенди.

Треба завважити, що у святкуванні цього празника не йдеться про звичайне почитання-поклоніння св. Хрестові, яке буває в Хрестопоклінну неділю. Тут ідеться про те, що властиво становить цей празник та про що говорить сама назва празника: Воздвиження, що значить Піднесення, цебто осібний урочистий обряд почитання і прославлення св. Хреста.

Історики Східньої Церкви загально годяться в тому, що передусім дві події дали мотив до установлення цього празника: віднайдення св. Господнього Хреста в 4 ст. і його повернення з перської неволі в 7 столітті.

Початок празникові Воздвиження дало посвячення храму Господнього Воскресіння, що його збудував св. Костянтин Великий на Голготі в Єрусалимі. Це посвячення відбулося дуже врочисто за єрусалимського єпископа Макарія 13 вересня 335 року. Наступного дня після посвячення храму було врочисте воздвиження віднайденого св. Хресного Дерева. В часі воздвиження нарід багато разів взивав „Господи помилуй”. Відтоді Східня Церква щорічно святкує пам'ять посвячення храму Господнього Воскресіння 13 вересня, а празник Воздвиження Чесного Хреста 14 вересня.

Друга важлива подія, що зробила загальним празник Воздвиження на Сході й на Заході це повернення св. Господнього Хреста з перської неволі. Перський цар Хозрой у 614 р. був здобув Єрусалим і забрав Господній Хрест до своєї столиці в Ктесифоні. Чотирнадцять літ пізніше цісар Іраклій (610-641) по своїй перемозі над персами відзискав св. Хрест і приніс його до Єрусалиму, де 14 вересня відбулося друге врочисте воздвиження-піднесення св. Хреста. Відтепер празник носить назву: „Всемірне - це є всесвітнє - Воздвиження Чесного й Життєдайного Хреста”. Тому, що празник Воздвиження нагадував Христове розп'яття і смерть і ставився нарівні з Великою П'ятницею, то від найдавніших часів стало звичаєм св. Церкви в цей день зберігати строгий піст.

Тропар та кондак

Тропар, глас 1 : Спаси, Господи, людей твоїх і благослови насліддя твоє, перемоги благовірному народові на супротивників даруй і хрестом твоїм охорони люд твій.

Слава, і нині: Кондак, глас 4: Вознісся ти на хрест волею своєю. Новому людові твоєму, що твоє ім'я носить, даруй щедроти твої, Христе Боже. Возвесели силою твоєю благовірний народ, перемоги на супротивників дай йому, що за посібник має твоє оружжя миру, непоборну перемогу.

1 послання святого апостола Павла до Коринтян 1, 18-24

Браття, слово про хрест є глупота тим, що погибають, а для нас, що спасаємося, є сила Божа. Писано бо: Знищу мудрість мудрих, і розум розумних зведу нінащо. Де мудрий? Де вчений? Де дослідник віку цього? Хіба Бог не зробив дурною мудрість цього світу? А що світ своєю мудрістю не пізнав Бога в Божій мудрості, Богові вгодно було спасти віруючих глупотою проповіді. Коли юдеї вимагають знаків, а греки шукають мудрости, ми проповідуємо Христа розп'ятого - ганьбу для юдеїв і глупоту для поган, але для тих, що покликані - чи юдеїв, чи греків - Христа, Божу силу і Божу премудрість.

Євангеліє від Івана 19, 6-11, 13-20, 25-28, 30-35

В той час архиєреї і старші вчинили раду на Ісуса, щоб убити Його, і привели Його до Пилата, кажучи: Візьми, візьми, розпни Його. Мовив їм Пилат: Візьміть Його ви і розпніть, бо я не знаходжу в Нім вини. Відповіли йому юдеї: Ми маємо закон, і по нашому законі Він мусить вмерти, бо Він зробив Себе Сином Божим. Як Пилат почув те слово, налякався ще більше. Вернувся він знова у претор і каже Ісусові: Звідки Ти є? Ісус не дав йому відповіді. Каже Йому Пилат: До мене не говориш? Хіба не знаєш, що я маю владу відпустити Тебе, і маю владу розп'ясти Тебе? Відповів Ісус: Не маєш ти ніякої влади надо Мною, якби не дано тобі згори. Тоді Пилат, почувши те слово, вивів Ісуса і сів на судищі, на місці, що зветься літостротон, а по-єврейському — гаватта. А був то день, коли приготовляли Пасху, близько шостої години. І каже до юдеїв: Ось ваш цар. Ті закричали: Візьми, візьми, розпни Його! Пилат же каже їм: Царя вашого маю розп'ясти? Відповіли первосвященики: Ми не маємо царя, тільки кесаря. І видав Його їм на розп'яття. І взяли Ісуса і повели. І несучи Свій хрест, вийшов Він на місце, зване Лобне, яке по-єврейськи називається Голгота, де й розп'яли Його; і з ним інших двох, звідси і звідти, а посередині Ісуса. Написав же Пилат і напис, і поклав на хресті. Було ж написано: Ісус Назарянин цар юдейський. Цей же напис читали багато з юдеїв, бо близько міста було місце, де розп'яли Його. І було написано по-єврейськи, по-грецьки і по-римськи. І стояли при хресті Ісусовім мати Його, сестра Його матері, Марія Клеопова та Марія Магдалина. Коли Ісус побачив матір і учня, якого Він любив, що стояв біля неї, сказав до матері: Жінко, ось син твій. Потім каже до учня: Ось мати твоя. І від тієї хвилини взяв її учень до себе. По тому Ісус, знаючи, що все звершилося, схиливши голову, віддав духа. А юдеї, тому що була п'ятниця, щоб не осталися на хресті тіла в суботу, бо був Великдень тієї суботи, просили Пилата, щоб переламати їм кості і їх зняти. Вояки прийшли і переламали кості першому і другому, що були з Ним розп'яті. Та коли прийшли до Ісуса і побачили, що Він уже помер, не ламали Йому костей, але один з воїнів коп'єм ребра Йому проколов, і зараз вийшла кров і вода. І той, хто видів, засвідчив, і правдиве є свідчення його.

Проповідь

Нині, дорогі брати і сестри, по всіх церквах нашої землі для загального поклоніння і особливого вшанування винесено на сере дину Святий Хрест Господній.

Дорогими є для нас вбогі ясла вертепу Вифлеємського, де в найбільшій нужді і приниженні народився Цар світу, наш Спаситель, Христос, Син Бога Живого. Дорога для нас Сіонська горни ця та приготована світлиця, де Син Божий спожив із своїми учнями-апостолами Тайну вечерю, де була встановлена і відправлена перший раз Божественна Євхаристія. Але найдорожчим і найцін нішим скарбом духовним, найбільшою святинею для нас, для всього християнського світу, є Животворящий Хрест, на якому помер Син Божий за гріхи світу і його спасіння.

Все наше життя тісно пов'язане з хрестом. Хрест супроводжує нас від колиски до могили, осіює нам перший і останній подих на землі. Коли ми приходимо на світ, хрест зустрічає нас у святій тайні Хрещення, щоб освітлювати нам нелегку дорогу земного життя. Виконавши своє призначення на землі, християнин шляхом смерті і тління вертається на свою віковічну батьківщину, до свого любля чого Небесного Отця. Він іде в нову, незвідану країну і свята Церква супроводжує його молитвами і зворушливими піснями, а попереду величаво несуть хрест. І ось вже нема поміж нас того, хто жив і діяв на землі. Невеличкий пагорбок покриває його тлінні останки. Але невідступне стоїть і охороняє його могилку вдень і вночі Хрест Господній, Животворящий Хрест над прахом померлого. Яке бага тозначне і відрадне це зближення смерті і життя. Церква знає наше серце і хоче хрестом над могилою віруючого з однієї сторони поті шити, а з іншої — охоронити нас. Похований під ним, знаходиться під захистом і покровом Життєдавця Ісуса Христа, Сина Божого, Котрий переміг смерть і Своїм славним Воскресінням переконав усіх нас у майбутньому всезагальному воскресінні.

Згадаймо, дорогі брати й сестри, чому ми святкуємо Воздвиження Чесного Животворящрго Хреста. Обставини цієї священ ної події нам без сумніву знайомі, але я все ж таки насмілюся нагадати вам ще раз. Зроблю це для того, щоб ви яскравіше відновили в своїй пам'яті ту святкову подію і духовно перенеслися на святу гору Голгофу.

Озвіріла, єврейська старшина вчинила найстрашніший в усій людській історії злочин. На Голгофі, в пориві безумства, фарисеї та законники розіп'яли не просто невинного, у всіх відношеннях, чоловіка, вони розіп'яли Святого Святих — Єдинородного Сина Божого. Вбивство було настільки жорстоке, що навіть сама земля затряслася, сонце на деякий час перестало світити, щоб не бачити страждань Того, Хто створив небо і землю, море і все, що в них. Але цим людям і цього здалося замало — людська злоба не має меж. Згубивши Христа, євреї загорілися бажанням знищити все, що могло б нагадати про Нього світові. Таємно вночі вони закопу ють глибоко в землю хрест, на якому вмер Спаситель разом з хрестами двох розбійників. Згодом погани на цьому місці постави ли для наруги храм Венери, а де був похований Христос — храм Юпітера.

Йшов час. Благодатне зерно Христової науки, кинуте у землю цього світу, почало розростатися в могутнє дерево, у вітах котрого знайшли відраду і відпочинок діти різних народів (цілі народи). Християнство переможно крокувало по землі.

В 326 році, коли рівноапостольний імператор Константин, на знаменах якого незмінно був присутній святий хрест, одержав ряд славних перемог над ворогами, його благочестива мати Олена, від­правилась в Єрусалим для поклоніння місцям, освяченим страж даннями Ісуса Христа, з ревним бажанням відшукати хрест Спасителя. Довгі і наполегливі пошуки, нарешті, завершились успіхом. За вказівкою одного перестарілого юдея знайшли місце, в якому було закопано три хрести і серед них дощечка з написом: "Ісус Назарянин, Цар Юдейський". Сумніву не було — серед цих трьох хрестів є хрест Спасителя, але котрий? Щоб розв'язати цю загадку, Єрусалимський Патріарх звелів накладати по черзі на хрести одно го померлого юнака, котрого в той час несли на захоронення. Від двох хрестів не було ніякої дії, та коли його поклали на третій хрест, юнак тієї ж миті воскрес. Це чудо стало яскравим доказом, що третій хрест і є хрестом, на якому був розіп'ятий Христос — воскресіння і життя (Ів. 11, 25). Весь багаточисельний народ, що став свідком цієї знаменної події, бажав побачити і поцілувати животворяще дерево хреста, але через велику тісноту більшість людей не мали цієї можливості, тому просили бодай здалека показати їм це знаряддя нашого спасіння. Задовольняючи це благочестиве ба жання, патріарх Макарій став з хрестом на підвищенні і почав піднімати його на всі сторони, а весь народ, споглядаючи на хрест Спасителя в глибокому розчуленні благав: "Господи, помилуй!".

На спомин цієї події Св. Церква з року в рік 27 вересня велить священнослужителям за прикладом Єрусалимського Патріарха Макарія піднімати серед храму св. хрест і покладати його для благочестивого цілування вірними. Сьогодні, дорогі брати й сест ри, ви також стали свідками цього зворушливого обряду. Ваш отець парох на утрені теж чотири рази підносив високо вгору і опускав святий хрест. Ви ж, як колись вірні на Голгофі, в захоп ленні співали: "Господи, помилуй!" Зараз ви стоїте перед цим хрестом. Уважно вдивіться в закровавлене, повне болю і муки лице Спасителя; погляньте на Його схилену на бік, увінчану терням, голову; подивіться на Його розпростерті, до хреста приковані руки; на серце, проколене списом, з якого пливе Його Свята Кров; по гляньте уважно і глибоко задумайтесь. Для чого, навіщо Син Бо жий, Владика неба і землі, Творець вселеної, Істота у всіх відно шеннях безмежно велика і досконала, зійшов з неба на землю, прийняв на себе нашу тлінну людську природу, зазнав у ній різних терпінь і зневаг, врешті вмер за нас найстрашнішою смертю на хресті. А хрест святий, перед яким ви стоїте, вам відповість. Цей хрест вам скаже, що найбільшим злом на землі є ваші гріхи, бо саме вони стали причиною хресної смерті Спасителя.

Його пречиста голова була зранена колючим терням за наші нечисті помисли і лукавства. Його уста, напоєні гірким оцтом за наші безсоромні, спокусливі розмови і пісні, за брехню, за обмови, за нашу нестриманість в їжі і напоях. Його руки, прибиті до хреста за нашу невпинну жадобу збагачення, за крадіжки і вбивства. Його ребро і серце, пробиті списом за наші нечисті пожадання, за нашу гордість і самолюбство. Ось, за що був розіп'ятий Ісус Христос.

Христос помер за гріхи наші, але з тою великою ціллю, щоб ми, позбавлені гріхів, жили для правди, випереджаючи один одно го в добрих ділах, і за це високоморальне християнське життя одержали від Бога в нагороду вічне блаженство в Його Небеснім Царстві. Ось велика і благотворна ціль хресної смерті Сина Божо го. Ми християни, звичайно, знаємо про це, та чому ж ми не оберігаємо себе від гріхів, чому ними знову розпинаємо Христа, чому примушуємо Його ще раз невимовно страждати.

Замість того, щоб догоджати Богові, ми намагаємося догоди ти князям віку цього, замість того, щоб прикрашати себе христи янськими чеснотами, прикрашаємо себе модними дорогими оде жами і різними світовими відзнаками. Ми намагаємося збудувати для себе щасливе людське життя на землі і забуваємо, що ми створені для неба. Правда, ми не заперечуємо необхідність служи ти Богові і навіть хочемо показати себе Його шанувальниками: ми виконуємо деякі Його заповіді, ходимо, наприклад, до Церкви, молимось, дехто з нас навіть заховує пости, але все це ми робимо якось поверхнево, більше зі звички, аніж з внутрішнього сердеч ного переконання. Така зовнішня побожність у багатьох із нас є подібна до нової хустини або нового капелюха, одягнутих на нече сану, немиту голову або до чистої сорочки на брудному тілі.

Бог вимагає від нас побожності незрівнянно вищої, котра має бути глибоко посаджена у нашому серці і мусить пробиватися у кожному нашому слові, у кожній думці, у кожному вчинку, у кожному ділі. Вона мусить бути подібна до ясного сонця, котре тихо, без галасу, пливе по синьому небу і освітлює, і гріє, відроджу ючи і оживляючи все довкола.

Мої дорогі брати й сестри, бажаємо, навіть просимо в Бога дарувати нам щасливу вічність, але це вічне блаженство ми, як ті ліниві раби, хочемо дістати задарма, без праці і найменшого зу силля з нашого боку.

Прослідкуйте усе ваше життя аж до сьогоднішнього дня і ска жіть, що ви зробили для осягнення блаженства в Царстві Небес нім: яку гріховну пристрасть ви в собі викорінили, яку чесноту розвинули, скільки добра для ближніх зробили, чим пожертвува ли для Бога. Та що і казати. Ми в переважній більшості, напевне, тільки те й робили, що їли, пили, веселились, а якщо і трудились, то більше для тіла, ніж для Бога і спасіння своєї душі, більше для землі, ніж для неба і вічного в ньому блаженства. Дитинство про літає в безхмарнім пустуванні. Молодість минає в гріховних роз вагах. Зрілий вік проходить у постійних турботах про хліб насущ ний, у клопотах про сім'ю. І так стаємо старшими з року в рік, зближаємось до незбагненної вічності і, врешті, входимо до неї зовсім неприготованими. Сьогодні Церква підносить високо вгору хрест, щоб ми глянули на нього і згадали про небо. Коли св. дияко на Степана євреї вели на муки, він підняв очі вгору і з Ласки Божої побачив небо відкрите і Спасителя Ісуса праворуч Отця. Це додало йому сили і він з радістю прийняв мученицьку смерть. І нам, дорогі брати й сестри, серед земної суєти треба частіше підно сити свій погляд до неба, бо там наша правдива вітчизна, там наш Небесний Отець приготував своїм люблячим дітям радощі, які далеко-далеко перевершують все те, що людське око може побачи ти, вухо почути, розум збагнути. О, любий небесний краю! Хто із земних мандрівників не радий би був колись переселитись до тебе? Хто не хотів би по трудах, перенесених у долині сліз, поспішити до тебе з радістю та заспокоїтись в твоїх світлих оселях? Хто б не бажав по туземних шахрайствах та болях зазнати у тебе цілющо го ліку правдивого вічного щастя? Та гріхи, гріхи не пустять нас, браття, до Бога! Гріхи не дадуть нам навіть здалека побачити того небесного Єрусалиму, того вічного міста, котрого тут на землі ми шукаємо. Любо б'ється серце праведника, коли споглядає на хрест і духом переноситься в щасливу небесну країну, знову відкриту для людей чудодійним ключем Голгофського хреста. Але як же нам, грішним, не заплакати сьогодні під хрестом, коли подумає мо, що блаженна країна для нас може бути навіки закрита.

Ах, коли б у нас прокинувся щирий жаль за тим, що ми може мо втратити назавжди. Коли б хоч сьогодні в день спомину хрес них мук нашого Спасителя, ми пізнали всю свою вину проти Бога, всю пагубність наших гріхів і не забарилися омити їх щирими сльозами покаяння. Саме для збудження цих спасительних сліз св. Церква величаво підносить нині найдорожчу спадщину Хрис тову — святий хрест. Ці сльози могли б стати даниною за нас розіп'ятому Христові і запорукою нашої поправи, бо це були б ті щасливі сльози, про які св. ап. Павло каже: "Смуток заради Бога спричинює покаяння, що приносить спасіння".

"Господи помилуй!" — в захопленні взивали вірні на горі Гол гофі, коли патріарх Макарій підняв високо вгору віднайдений хрест Господній.

Усвідомлюючи свою духовну неміч, закличмо нині і ми від чистого серця так само. А Ти, Всеблагий Господи, почуй наше щире моління і милостив будь нам, грішним. Ми нічим не можемо виправдатися за вчинені гріхи. Ти все зробив, щоб очистити і охоронити нас від них, і тому ми покірно визнаємо їх перед Тобою, в Тобі одному шукаємо виправдання, цілком покладаючись на Твоє безконечне милосердя і очищуючу силу Твоєї Святої Крові, добровільно за нас пролитої. Ти в час найжорстокіших мук і без­мірного болю молив колись Отця Небесного простити найбільших злочинців, що Тебе розіп'яли на хресті, прости і нас за наші вели кі гріхи. Помилуй нас, Господи, помилуй нас! Амінь.

Для створення статті використано такі джерела:

• о. Петро Якимець 
  
• "Сівач", вересень 2003 Ч. 9 (46) рік 5;
  
• Катрій Ю. Пізнай свій обряд. - Видавництво Отців Василіян, 2004;
  
• Збірник проповідей "Сівач";
  
• Ікону Воздвиження Чесного Хреста Господнього.