Східні католицькі Церкви є живим свідченням традиції, «яка йде від Апостолів через Отців, і складає частину нероздільної Богонатхненної спадщини всієї Церкви» (OE 1). Незважаючи на невелику чисельність їхніх вірних в порівнянні з Латинською Церквою, разом з нею вони (Латинська Церква і всі Східні Католицькі Церкви) «посідають однакову гідність, таким чином, що жодна з них не перевершує іншої завдяки обряду, а також користуються однаковими правами і мають ті самі обов’язки, включаючи завдання проповідування Євангелія у всьому світі під проводом Римського Понтифіка» (OE 3).
Українська Греко-Католицька Церква є найбільшою серед всіх східних католицьких Церков та має свої структури на всіх континентах земної кулі за винятком Африки. Центр УГКЦ знаходиться в Києві, хоча до недавнього часу, через відомі історичні обставини, він перебував у Львові. Але практично відразу, як тільки настали сприятливі умови, осідок глави Церкви було повернено до першопрестольного Києва. Оскільки саме Київський митрополит на чолі більшості єпископату Київської митрополії 1596 року відновив єдність з Римським престолом. Окрім УГКЦ в Україні діє автономна греко-католицька єпархія з центром в Ужгороді (Мукачівська єпархія).
Загалом в Католицькій Церкві існує 22 східні католицькі Церкви. Найбільше є Церков притаманного Україні візантійського обряду – це: Українська, Словацька, Русинська, Російська, Румунська, Мелькітська, Македонська, Італо-албанська, Угорська, Грецька, Болгарська, Білоруська та Албанська Греко-Католицькі Церкви та Крижевацька єпархія на території колишньої Югославії. Окрім Церков візантійської традиції існують також Церкви олександрійської традиції (Коптська та Ефіопська Церкви), антіохійської традиції (західно-сирійський обряд) (Маронітська Церква, Сирійська Католицька Церква, а також Сиро-Маланкарська Церква в Індії), халдейської традиції (східно-сирійський обряд)(Халдейська Церква та Сиро-Малабарська Церква Індії) та Вірменська Католицька Церква. Ми багато знаємо про життя українських греко-католиків та римо-католиків, ми маємо достатньо інформації про діяльність Католицької Церкви в світі, про ініціативи та діяльність єпископа Риму. Однак ми дуже мало або взагалі нічого не знаємо, що відбувається і чим живуть всі згадані східні католицькі Церкви. Деяку інформацію можна віднайти поміж новин, які щодня подає Католицький Оглядач, однак, редакція нашого сайту побачила необхідність у заснуванні окремої рубрики «З життя східних католицьких Церков», яка з періодичністю один-два тижні інформуватиме наших читачів про життя східних католиків у всьому світі. Ця рубрика має стати ще одним свідченням багатства Католицької Церкви: «єдності у різноманітності» помісних католицьких Церков.
Подією №1 один в житті східних Католицьких Церков останніх днів безумовно став початок виборів нового маронітського Патріярха, які проходять дуже цікавим способом, і пов’язано це з певними історичними обставинами – 1955 року, після смерті Патріярха Антонія Аріди, (Antoun ARIDA) наступного Патріярха Булоса Меучі (Boulos Meuchi) обрав не Синод, а Папа, оскільки єпископи не змогли швидко обрати наступника. Таким чином, під час наступних виборів 1975 року групи маронітів приїхали в Бкіркі (де відбуваються вибори Патріярха), щоб «стимулювати» єпископів швидше обрати Патріярха. Цього разу вибори триватимуть 15 днів, єпископи проведуть 30 зустрічей, впродовж яких відбудеться двораундове голосування. Загалом владики проголосують 60 разів – чотири рази за один день (два рази вранці і два рази по обіді). Сьогодні виборчий Синод Маронітської Церкви складається з 41 єпископа, однак 2 єпископи через проблеми зі здоров‘ям не прибули на Синод. Тому обирати нового Патріярха буде 39 єпископів, 2/3 з яких вже мають понад 70 років. Однак, з зрозумілих причин, всі ліванські журналісти сьогодні пишуть, що єпископи звертатимуть увагу при виборі Патріярха не тільки на його духовні та особисті якості, але й на його вік та стан здоров‘я. Щоб стати главою маронітів кандидат має набрати не менше 2/3 голосів виборчого Синоду, тобто 26 голосів. Голосування є таємним і після кожного туру бюлетні знищують. Ліванська газета «OLJ» пише, що тільки на перший погляд виглядає, що більше шансів на обрання мають молодші кандидати, оскільки ніхто не знає скільки людина насправді буде керувати Церквою. Так, попередній Патріярх Сфер був обраний у віці 66 років, а сьогодні йому 91.
Вибори маронітського Патріярха мають ще одну цікаву деталь. Зовнішня процедура обрання схожа на обрання Римських єпископів, оскільки єпископи на кшталт кардиналів упродовж усього часу перебувають за замкненими дверима. Від зовнішнього світу їх охороняє спеціальна варта, яка за традицією складається з представників сім‘ї Хазен (Khazen). Ця традиція сягає 1703 року, коли сім‘я взяла під свою охорону монастир, який 1823 року став резиденцією Патріярха. Під час виборів єпископи також позбавленні будь-яких засобів комунікації з зовнішнім світом. Увесь час вони перебуватимуть в молитвах і роздумах, а також голосуватимуть.
Єпископ Симон Атала зазначив, що Ватикан не має жодного впливу на вибір єпископату, на вибори не матимуть впливу жодні зовнішні фактори. Про це також сказав і кардинал Леонардо Сандрі. Він зазначив, що Рим не втручатиметься у вибори, це може відбутись тільки у випадку «тупикової» ситуації.
Знаковим є також те, що під час виборів Патріярх може бути обраний не тільки з-поміж єпископів. Новим главою Церкви може стати представник єпархіального духовенства чи монашества.
За виборами Патріярха стежать як внутрішньо церковні кола, оскільки в середовищі маронітів є, як зазвичай буває, і консервативна, і прогресивна група, яка очікує від нового глави «оновлення» Патріярхату, так і політики, оскільки мароніти відіграють надзвичайно важливу роль в житті Лівану. Зокрема попередній Патріярх Сфеїр займав дуже активну громадянську позицію під час громадянської війни в Лівані. Спочатку як вікарій Патріярха, а потім як глава Церкви.
Загалом панує думка, що вибори не триватимуть 15 днів, а закінчаться швидше і 77-ий Патріярх Антіохійський буде обраний без втручання Риму. Оскільки, якщо впродовж 15 днів вибори не дадуть результату, Папа зможе сам обрати Патріярха або перенести вибори до Риму. Якщо ж Патріярха буде обрано в Бкіркі, що є найбільш імовірним, після підрахунку голосів головуючий Синоду скаже обранцю: «Святий Дух запрошує тебе посісти трон Патрірха Антіохії і всього Сходу, і бути батьком для всіх нас».
Антіохійський Патріярх візантійського обряду Григорій (Лахам) цього тижня звернувся з посланням до пастви та всіх людей Сходу з закликом до солідарності. «Ми можемо допомогти нашим людям, щоб хрест і страждання, які вони терплять, стали Воскресінням»- пише Патріярх. «Постом, молитвою, милостинею, ділами милосердя ми сприятимемо новому народженню наших країн, які на початку року зазнали сумних подій». Патріярх Григорій також висловив своє сподівання, що події в багатьох державах Північної Африки врешті - решт приведуть до настання соціальної справедливості, чесності в уряді і в розвитку добробуту та особистого вдосконалення громадян… до їх духовного, людського і соціального зросту». Патріярх закликав відродити практику десятини, як ще одну практику допомоги бідним і нужденним. Він сказав, що внесення одної десятої своїх доходів в церковну скарбницю «має духовну, гуманітарну та соціальну вагу». «Направду, коли ми практикуємо це - беремо участь в ділах милосердя щодо бідних, хворих, страждаючих, студентів, безробітних та всіх, хто потребує» - сказав Патріярх.
Патріярх гостро наголосив на потребі всесвітньої солідарності всіх близькосхідних християн. Раніше він вже говорив про потребу всім християнам пам’ятати про зв'язок один з одним в цей важкий час для арабського світу. «Упродовж посту», - сказав Патріярх, - «ми не маємо пасивно сприймати новини, які подають ЗМІ, але активно молитися за справедливість, соціальний мир, єдність і свободу».
Сиро-Маланкарська Церква Індії з початку року мала кілька знакових подій. Серед яких важливо виділити святкування 25 ювілею історичного візиту Папи Івана Павла ІІ до сиро-маланкарців, який відбувся в лютому 1986 року. Іншою вагомою подією стала зустріч священиків і єпископів Сиро-Маланкарської Церкви, яка проходила 1-2 березня. На зустрічі були присутні 400 священиків та всі єпископи Церкви. Головною темою було вдосконалення пасторального служіння священиків, а також місіонерська діяльність Церкви. Очолив зустріч Мор Базеліос Клеміс, Католикос і Верховний Архиєпископ Сиро-Маланкарської Церкви.
Інша Католицька Церква Індії – Сиро-Малабарська, святкувала в лютому цього року 75-ліття заснування першого свого храму в районі Малабар. З цієї нагоди понад 1000 людей відбули 120 кілометрове паломництво. Паломництво пройшло шляхом першого місіонера о. Атанасія Паяппілі, який 1934 року пройшов цей шлях, і по двох роках праці заснував парафію в Кадалунді. Люди згадують цього місіонера як невтомну людину, яка віддавала всі свої сили, не боячись жодних загроз. «Він, поруч з біженцями, не боявся ні диких звірів, ні смертельних хворіб», пише «Cathnews India».
Білоруська Греко-Католицька Церква вшановує 100 літній ювілей з дня народження видатного греко-католицького священика, педагога, духовного наставника і дослідника історії архимандрита Льва Гарошки. З цієї нагоди відбувся вечір пам‘яті у рамках щомісячних катехитичних курсів греко-католицького клубу інтелігенції імені Кирила Туровського.
Патріярх Вірменської Католицької Церкви Нерсес зустрівся з префектом Конгрегації Східних Церков кардиналом Леонардо Сандрі, який перебував в Лівані (осідок католицького вірменського Патріярха знаходиться в Лівані) з візитом через резиґнацію маронітського Патріярха та початок виборів нового глави Церкви.
З дозволу синодальної комісії католицької освіти Румунської Греко-Католицької Церкви побачив світ посібник для викладачів навчальних закладів Церкви. Посібник є плодом праці багатьох авторів та містить витяги з Кодексу Канонів Східних Церков, з документів, які регламентують систему освіти в Румунії. У книжці запропоновані навчальні плани, силабуси тощо.
Коптський Патріярх цими днями вкотре звернув увагу світової громадськості на події, що мали та мають місце в Єгипті після повалення режиму Хосні Мубарака. Як відомо, надії на те, що за нової влади в Єгипті вдасться побудувати громадянське суспільство, базоване на рівності щодо релігії, поки що не мають реального підґрунтя. Оскільки переслідування християн в Єгипті не припинилось досі. Патріярх Нагіб сказав, що акції протесту були «справді прекрасним» проявом єдності між християнами і мусульманами. Проте, Патріярх Нагіб 4 лютого сказав CNA, що від майбутнього керівництва Єгипту залежатиме чи будуть християни, як і раніше, стикатися з релігійними переслідування. «Якщо Єгипет є країною громадянською, збудованою на основі рівності, громадянства і права, так як багато хто бажає, це буде історичним успіхом», - сказав він. «Якщо ж ні, якщо він буде перетворюватись на релігійну державу, ми втратимо всі останні надбання і все населення буде страждати: і християни і мусульман».
9 березня в Прешові відбулась зустріч єпископів Словацької Греко-Католицької Церкви під головуванням митрополита Яна Баб‘яка. У зустрічі також взяли участь апостольський нунцій в Словачині владика Маріо Гіордана, колишній кошицький владика Мілан Хаутур і братиславський владика Петар Руснак. Єпископи розпочали засідання з роздумів над початком Великого Посту. Опісля чого нунцій подякував греко-католицьким єпископам за натхненне служіння. «Ви все робите з великою відповідальністю», - сказав нунцій: «Бажаю Вам, щоб ви і надалі продовжили будувати усіма силами Церкву, яка є обновленою і підсиленою терпіннями її минувшини». Єпископи також розглянули питання паломництва вірних на беатифікацію Івана Павла ІІ, благословили видання літургічної книги «Апостол», а також доручили Митрополичій літургійній комісії укладення служби похорону ненароджених дітей. Єпископи також прийняли пропозиції духовного приготування до святкування 1150 річниці місії св. Кирила і Мефодія, яке уклав владика Францішек Рабак. Владики також обговорили різні питання внутрішнього характеру Словацької ГКЦ та відвідали греко-католицький богословський факультет Пряшівського університету.
***
Відразу кілька подій в східно-католицькому світі перегукуються з теперішніми чи майбутніми подіями в Українській Греко-Католицькій Церкві. Перш за все наприкінці тижня розпочнуться вибори глави УГКЦ, схоже як і минулого тижня розпочались вибори Патріярха Маронітської Церкви. Ці Церкви є дуже близькими через своє минуле і теперішнє. Обидві Церкви в минулому зазнали багато страждань, обидві Церкви сьогодні існують в надзвичайно непростих умовах, а також намагаються адаптуватись до сьогоднішнього світу, щоб якомога успішніше провадити свою місію, а також мають надзвичайно великі діаспори і мусять шукати шляхів праці для своїх вірних за межами патріарших територій.
Іншою подією в церквах католицького сходу, яка перегукується з майбутніми подіями в УГКЦ, є святкування цьогорічного ювілею візиту Папи Івана Павла ІІ до Малабарської Церкви. Індійська Церква вже відсвяткувала 25-ліття візиту Папи в Індії. Для УГКЦ святкування 10-ти літнього ювілею візиту Івана Павла ІІ в Україну ще попереду.
На фото: Колишні глави східних католицьких Церков: Любомир (Гузар) (2001-2011), глава маронітів Насрула Бутрос Сфеїр (1986 - 2011) та колишній глава Сирійської Католицької Церкви Ігнатій Муса Доуд (1998 - 2001), також колишній префект Конгрегації Східних Церков (2000 -2007). Усі троє брали участь у виборах Папи Бенедикта ХVI.
Свої пропозиції та зауваги, цікаві гіперпосилання щодо рубрики «З життя східних католицьких Церков» просимо надсилати на адресу редакції.
рубрику провадить Анатолій Бабинський
Джерелo:
Мандрівники Христа Царя
Немає коментарів:
Дописати коментар