Прихожанки Храму св. Вмц. Катерини в Чернігові завжди проявляли свою громадянську активність. І не могли вони залишитися байдужими, коли дізналися про те, що за надуманими звинуваченням в країні почались масові арешти і затримання патріотично налаштованої молоді, численні порушення Конституції і законодавства по відношенню до затриманих.
Бажаючи підтримати і самих затриманих членів “Тризубу” імені Степана Бандери, і їхні родини, прихожанки моляться за них. Жінки у своїх щоденних молитвах згадують як своїх близьких людей тих, кого зараз переслідують тільки за те, що вони намагаються бути українцями в Україні.
Прес-служба ВО "Жіноча Січ"
Джерело:
ЖІНОЧА СІЧ
Генеральному прокурору України В. Пшонці
Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини Н. Карпачовій
Заява адвоката
Високоповажні адресати цієї заяви!
Разом з нею направляю Вам Звернення Лабайчука Василя Івановича, який наразі примусово утримується в Ізоляторі тимчасового тримання в м. Запоріжжя за адресою вул. Верхня, 2.
В. Лабайчук був фактично викрадений зі свого села Красносільці Збаразького району Тернопільської області 9 січня 2011 року. Невідомі особи протизаконно позбавили його волі утримували у такому стані понад добу. Лише 11 січня 2011 року було складено протокол, де записано, що затримання відбулося в м. Івано-Франківську.
Нижче підпису В. Лабайчука в протоколі затримання особа, яка склала протокол, протизаконно додрукувала такий текст: «Про затримання Лабайчука В.І. затриманий просив нікого не повідомляти»
19 січня 2011 р Постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 19 січня 2011 р. про обрання запобіжного заходу Лабайчуку Василю Івановичу було обрано запобіжного захід – тримання під вартою. Це відбулося без присутності як самого В. Лабайчука, так і його адвоката.
З 9 по 24 січня 2011 року В. Лабайчука утримували в жахливих умовах різних приміщень МВС у містах: Збаражі, Тернополя, Івано-Франківська, Запоріжжя.
Зокрема, він був позбавлений білизни, предметів особистої гігієни, і їжу отримував не кожного дня.
У провину В. Лабайчуку ставлять таке:
«Своими действиями Лабайчук В.И. совершил преступление, предусмотренное ч.2 ст. 296 УК Украины – хулиганство, то есть грубое нарушение общественного порядка по мотивам явного неуважения к обществу, сопровождаемое особой дерзостью, совершенное группой лиц».
Насправді, як свідчать матеріали справи, В. Лабайчук зафіксував на відеокамеру момент, коли патріотично налаштовані молоді люди на знак протесту проти протизаконної пропаганди сталінізму в України здійснили політичну акцію спиляння голови бюсту кривавого диктатора Сталіна, що його всупереч чинному в Україні законодавству та нормам суспільної моралі встановлено в подвір’ї Запорізького обкому КПУ.
Разом з цим В. Лабайчука двічі доправляли до приміщення СБУ в Запоріжжя, особи, з числа працівників СБУ, допитували В. Лабайчука, намагаючись отримати відомості його причетності до якихось міфологічних «терактів». При цьому до нього застосовувалося психічне та фізичне насильство: залякування, спричинення фізичного болю шляхом занадто щільного замкнення наручників, заламування рук, залишення в позі, яка спричиняє біль на тривалий час, образи та моральні приниження тощо.
Спеціальною постановою одного з заступників Міністра ВС України для розслідування факту відпилу голови бюсту кривавого диктатора Сталіна 13 січня 2011 року була створена спеціальна слідча група, до якої увійшли досвідчені фахівці з Києва, Івано-Франківська, Запоріжжя. Вмотивовано, це було «необхідністю проведення у короткий строк великого обсягу слідчих дій».
На мою думку та на думку численних фахівців криміналістів, те, що вчинила патріотична молодь, не заслуговує на кваліфікацію «хуліганство, вчинене групою осіб». Є очевидним, що протизаконною є саме пропаганда сталінізму.
З цього огляду, не можу не погодитись з висловом Президента В. Януковича з цього приводу, який був зроблений в ході спільної прес-конференції президента України з прем'єр-міністром Канади Стівеном Гарпером 25 жовтня 2010 року. «Ми завжди засуджуватимемо той режим сталінський, який в ті роки скоїв цей злочин», - сказав В. Янукович.
Нагадаю, що хуліганство – злочин проти громадського порядку. Громадський порядок встановлюється законами, суспільною згодою та культурними традиціями.
Закон України «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні» засуджує сталінізм, як злочин, те ж саме робить публічно перша особа держави – президент. Молоді патріоти постають проти пропаганди злочину, але їм намагаються інкримінувати «хуліганство» й до вироку суду кидають за ґрати, ніби якихось небезпечних злочинців.
Де ж тут логіка?
Можливо, молоді люди спричинили якусь шкоду майну КПУ, але поміщення їх за ґрати, катування, є неприйнятними з кожного огляду.
Насправді це виглядає як покарання за політичні переконання, а отже - як політичні репресії.
Прошу високоповажних адресатів цієї заяви в межах закону та власної компетенції здійснити зусилля з метою припинити протизаконні дії проти В. Лабайчука та інших осіб, причетних до акції спиляння голови бюсту Сталіна.
В першу чергу прошу звільнення цих людей з-за ґрат.
Додаток: Звернення В. Лабайчука
З повагою, - Віктор Ніказаков, адвокат, захисник В. Лабайчука
29.01.2011
Джерело:
ЖІНОЧА СІЧ
Немає коментарів:
Дописати коментар